Ukraiński Żurnal - 11/2010
рецензії: Словацький історик і архівні документи про УПА
(Скачати весь номер: 11/2010 [PDF, 2.5 Mb])Міхал Шміґель.
УПА в світлі словацьких та чеських
документів (1945–1948).
– Торонто-Львів, 2010. – 864 с.
Беручи до уваги те, що тема Української Повстанської Армії досі викликає в Україні (як і в Росії) нервову реакцію, великим вкладом у пізнанні даної проблематики є праця словацького історика Міхала Шміґеля, який взявся за опрацювання та видання архівних матеріалів чехословацьких архівів про УПА, що увійшли до 48-го тому „Літопису УПА“ під назвою „УПА в світлі словацьких та чеських документів (1945–1948)“.
У вступній статті „Рейди УПА в документах війська та апарату безпеки ЧСР (1945–1946 рр.)“ автор на конкретних документах показує, як змінювалися формулювання у різного типу чехословацьких документах, де на початку фігурувала назва „Українська Повстанська Армія“, та під впливом вказівок із Кремля почали з’являтися визначення на кшталт „озброєні банди“. Документи також свідчать про те, що УПА була дисциплінованою армією, яка провела на терені Чехословаччини два великі пропагандистські рейди, в яких взяло участь близько 2000 солдат.
В Частині І 48-го тому під назвою „Перший рейд українських повстанців по Словаччині (серпень–вересень 1945 р.)“ оприлюднено документи-звіти словацьких органів безпеки, які звітують вищому командуванню про перехід польсько-словацького кордону загонами УПА. В усіх звітах йдеться про добре проведені пропагандистські акції УПА – донесення до населення Чехословаччини інформації про те, що метою УПА є визволення України від більшовицьких окупантів, та інформування світу про нелюдський комуністичний режим. Мова йде переважно про польсько-словацький кордон, де з обидвох боків проживало українське лемківське населення.
У Частині ІІ „Між першим і другим рейдом“ вміщено різні накази 10-ї Пішої дивізії Чехословацької армії, звіти районних командувань, в яких ідеться про активність УПА на цій території.
Частина ІІІ „Другий пропагандистський рейд УПА по Словаччині (квітень–1946)“ особливо яскраво демонструє здатність УПА дотримуватися прийнятого плану і не дати втягнути себе у збройні сутички. Шміґель зазначає: „Проти трьох сотень УПА таким чином було виставлено біля 7000 солдатів з танками, артилерією, авіацією і з підмогою відділів НБ та ФБ“. Другий рейд УПА у Словаччину був успішним і не завдав втрат ані чехословацькій стороні, ані УПА, не спричинив сутичок з регулярною армією чи іншими відділами безпеки.
В Частині ІV „Повстанський пропагандистський матеріал та звіти відділів УПА з другого рейду по Словаччині“ вміщено оголошення-звернення до громадян Чехословаччини, до чехословацьких солдатів, а також Декларація проводу ОУН чеською мовою та відкритий лист „До всього культурного світу“.
До Частини V „Інформаційні та ситуаційні звіти, накази, відомості силових структур ЧСР (травень–вересень 1946 р.)“ увійшли різні звіти не лише про дії УПА – тут можна знайти інформацію про озброєння, уніформу та постачання харчами УПА. Серед звітів є й такі, з яких випливає, що після Другої світової війни на території України, Польщі та Чехословаччини діяли озброєні групи та бандити, які не мали жодного стосунку до УПА. Тут знайдемо і документи про „допомогу“ КГБ чехословацькій армії у боротьбі проти УПА.
Архівні документи словацькою та чеською мовами є яскравим свідченням того, що йшлося не про озброєні банди, а про добре організовану і дисципліновану українську армію з високою мораллю та переконанням у справедливій війні проти загарбників України.
В кінці книжки вміщено повний індекс, який допоможе при пошуку документів з певної місцевості. Для дослідників тематики надзвичайною допомогою є „Список опублікованих документів (с. 781–843)“ трьома мовами – українською, словацькою та англійською.
48-ий том „Літопису УПА“ є надзвичайно важливим для дослідження діяльності УПА ще й тому, що словацький історик підійшов до розгляду діяльності УПА насловацькій території з позицій історичної правди, а не доцільності політичних стратегів.
Дуже шкода, що така вартісна наукова праця вийшла накладом лише 1000 примірників. Фундатором цього тому був Теодор Беш, який приурочив цей том своїй 101 річниці народження.
Йосиф Сірка, Торонто
