Ukraiński Żurnal - 5/2011
Що залишиться Словаччині після чемпіонату світу з хокею?
(Скачати весь номер: 5/2011 [PDF, 2.1 Mb])Лубош Палата, редактор газети «Лідове новіни», Братислава
Чотирнадцять травневих днів Словаччина житиме хокеєм. Відтоді, як Словаччина стала чемпіоном світу з хокею, і країну охопила невідома досі ейфорія патріотичного завзяття, минуло вже майже десять років, проте декілька «золотих хлопців» у хокей все ще грають. І хоча чемпіонат світу через збіг термінів з фінальними боями канадсько-американської НХЛ є видовищем «другорядним», стати чемпіонами світу — це честь. Особливо для такого малого народу. Хокей, на відміну від футболу, де Словаччина вийшовши в чемпіонат світу, перемогла збірну Італії, має для словаків велику перевагу: адже в хокеї словаки завжди перемагатимуть своїх одвічних суперників — угорців. Угорці увійшли б до світової еліти хокею лише в тому випадку, якби Словаччина стала частиною Великої Угорщини, про що мріє нинішній прем’єр Віктор Орбан.Коли ви вирішите організовувати чемпіонат світу, і вас оберуть у якості організатора, годиться побудувати якийсь гарний новий стадіон. Логіки в цьому шукати не варто — чемпіонат триває яких два тижні (футбольний — на два тижні довше), але так прийнято. Країни, в яких існують проблеми з дорогами, аеропортами, залізницями та інфраструктурою, обіцяють, що до чемпіонату збудують автомагістралі, швидкісні залізниці, відновлять термінали аеропортів і — якщо мають — покращать порти. Словаччина нічого подібного не обіцяла і не зробила. Автомагістраль до Відня була добудована вже давно, а магістраль, що має поєднати Братиславу і Кошице, будуватиметься ще довго (що й казати про залізничний коридор для швидкісних потягів — це вже просто занадто).Як не дивно, але й прибиранням ніхто надто не займається. Підземний перехід у Трнавському миті у Братиславі, яким проходитимуть всі відвідувачі хокейних матчів, так само запльований, як і двадцять років тому. У меншому (200 000 тисяч мешканців) місті Кошице, де також відбуватиметься чемпіонат світу, принаймні посадили більше квітів, малюють лавки і ліхтарі та заклеюють плакатами досить непривабливий залізничний вокзал. Братислава не робить нічого. Можливо тому, що має враження, що нічого робити й не мусить. Стадіон же збудовано. Новий, на десять тисяч глядачів, на місці сімдесятирічного стадіону «Слован». Офіційно це називається реконструкцією, але з первісного стадіону залишилося десь відсотків двадцять, іншими словами — майже нічого. Коштувало це понад два мільярди крон — приблизно дев’яносто мільйонів євро. За такі гроші можна зробити багато чого, і частина словаків має враження, що з цією сумою господарював головний словацький «олігарх», шеф хокейного союзу Юрай Широки. Власник найбільшої словацької будівельної фірми «Вагостав» і найбільший спонсор найсильнішої (хоч нині й опозиційної) партії «Смер», а також сучасного президента Івана Ґашпаровича, вдало «зіграв» із будівництвом.Зі стадіоном було поєднано його новий готель, який став частиною світової мережі готелів «Хілтон». Подібних готелів у Братиславі є багато, але лише один має вихід просто на стадіон. Тому немає сумнівів, що разом із кількома хокейними командами впродовж чемпіонату (а також з командами різноманітних турнірів, що відбудуться згодом) у цьому готелі житимуть і музичні групи, що виступатимуть у залі після чемпіонату... Окрім того, здогадайтесь, яка команда матиме новий зимовий стадіон як свою базу? Звісно ж, «Слован Братислава» Широкого.Єдине, в чому можна позаздрити словакам, — це те, що підготовка до чемпіонату їм коштувала в перерахунку близько двох мільярдів крон. Вартість чеської «Сазка Арени», збудованої кілька років тому задля чемпіонату світу з хокею, досягла разом з процентами за кредити 25 мільярдів крон, тобто близько мільярда євро. А ось чемпіонат Європи з футболу коштуватиме українцям і полякам навіть більше — кілька мільярдів євро. Мільярдів, які, напевно, ніколи не окупляться. Боюся, що крім кількох стадіонів і готелів на зразок «Хілтону» Широкого в Братиславі, після чемпіонату Європи в Україні і Польщі майже нічого не залишиться. Лише витрачені чи, в гіршому випадку, позичені мільярди доларів або євро.Зрештою, дивуюся, що досі ще ніхто не задумався над тим, чи не сягають корені нинішнього краху Греції часів, коли греки проводили величні олімпійські гри в Афінах.
