Ukraiński Żurnal - 7/2011
Національна революція в Білорусі відбудеться
(Скачати весь номер: 7/2011 [PDF, 3 Mb])Текст: В’ячеслав Сівчик, учасник опозиційного руху в Білорусі, голова Руху Солідарності «Разом».
Економічна ситуація, яка сьогодні склалась у Білорусі, цілком може призвести до змін у політичному житті країни. Треба, однак, пам’ятати, що Білорусь охопила не тільки економічна криза, яка дуже сильно вдарила по людях (за останні кілька місяців білоруси збідніли удвічі). Білорусь перебуває у кризі, починаючи з листопада 1996 року, коли Алєксандр Лукашенко провів антиконституційний переворот і позбавив білоруську націю права обирати владу. Я сподіваюсь, що одвічна підтримка Москви завершиться і зміни у Білорусі відбудуться найближчим часом.
Дуже складно керувати народом у такій ситуації, в якій опинився Лукашенко. Можна проводити виборчі кампанії у стилі Лукашенка, можна утримувати найбільшу в Європі кількість поліцейських, можна мати спецслужби, прокуратуру, суди, отримувати кредити із Заходу і утримувати владу, придушуючи народ. Але всьому є межа.Ми живемо у ХХІ столітті, проте, на жаль, цивілізований світ ані разу не зробив адекватних кроків у бік Лукашенка (окрім хіба що США). Лукашенко при владі сімнадцять років, а тому хотілось би, щоб білоруський народ користувався тими ж правами, що і всі європейські народи. Щодо позиції Росії, — чи дозволить вона так легко відпустити ситуацію у Білорусі, — то слід знову згадати, в які часи ми живемо. Сьогодні Російська Федерація входить у низку структур, у тому числі до G20, G8, і російські лідери чомусь сидять за одним столом з представниками цих структур. І якщо хтось розглядатиме мою країну як державу, що знаходиться у зоні російських інтересів — це повний атавізм. Міжнародне право регулює права людини, і це повинно бути в полі світової спільноти. На жаль, у Білорусі не визнаються права людини, і цивілізований світ частково закриває на це очі. Наприклад, дискусія, яка відбувалася в ЄС навколо введення точкових економічних санкцій стосовно Білорусі, — абсолютно яскравий приклад цьому. І це своєю чергою дозволяє Лукашенкові утримувати силові структури. Навіть не Росія, а демократичний Захід цьому потурає. І це на тлі рейтингів диктатора, протестів, які відбуваються в країні. Фактично, теоретичні розмови заміняють тепер конкретні дії, плюс відсутня нормальна східна політика, скерована на те, щоб пояснити Кремлю, що сьогодні не ХІХ століття, що Білорусь — європейська незалежна країна, що є міжнародні документи, які гарантують білоруську незалежність.
Крім того, існують міжнародні документи щодо катування у білоруських тюрмах, стосовно кримінальних справ, порушених проти лідерів опозиції. Ніхто з європейських країн не розслідував такі випадки, не зацікавився ними. Національна революція в Білорусі відбудеться, я можу це гарантувати, я лише не знаю, коли саме це станеться. Революція може прийняти цілком антиноменклатурний характер, а може розвиватися в іншому річищі. Проте мені хочеться, щоб моя країна та мій народ, який пережив жахливе ХХ століття, пройшли процес незалежності мирним шляхом. Я глибоко переконаний, що вся білоруська опозиція виступає за мирні і спокійні переміни, і мені не відомі білоруські опозиційні сили, які виступають за інші ідеї. Тут багато залежить від білоруської номенклатури, від самої Росії, і від того, як поведе себе Євросоюз. Якщо він не дозволить Москві втрутитися у білоруські справи, як це було в Україні у 2004 році, зміни у Білорусі відбудуться мирним шляхом.
