УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Ukraiński Żurnal - 12/2007

Леонід Черновецький: людина на своєму місці

(Скачати весь номер: 12/2007 [PDF, 3.3 Mb])

Текст: Олег Єльцов, спеціально для «Українського журналу»

Чого лише не говорили недоброзичливці про мера Києва Леоніда Черновецького, яких тільки прізвиськ не давали. Тим не менш, його перемога мерського змагання у попередника, Олександра Омельченка, виглядала цілком логічною. Нині Черновецький — наче уособлення влади, її усереднене обличчя. Визначні риси цієї влади: непрофесіоналізм, нехтування потребами виборців й власними виборчими обіцянками, кричущі порушення закону.

Леонід Черновецький не любить пресу. Принаймні, критично налаштовану. Ледве посівши у мерське крісло, він пообіцяв розігнати колектив комунальної телекомпанії «Київ», заборонив з’являтися в будівлі мерії тим журналістам, які під час передвиборчої кампанії критикували Черновецького. Згодом відбулися кардинальні зміни у керівництві комунальних ЗМІ. Критики на адресу Черновецького різко поменшало.

Щоправда, останнім часом критика знову набирає обертів. Адже в інших охочих «покерувати» Києвом з’явився шанс змістити Черновецького. Розмови про дострокові перевибори мера почастішали за результатами позачергових виборів у парламент. У кожної з політичних сил, передусім у головного переможця виборів й головного конкурента Черновецького, БЮТ, є власні кандидати на це хлібне місце. Адже кожен поспішає долучитися до розпродажу столичних земель, ціни на які підстрибнули катастрофічно.

Чи покращиться ситуація у Києві зі зміною мера? Не факт. Об’єктивних підстав для цього немає. Головні політичні сили України мало чим відрізняються одна від одної. Причина — у слабкості громадського контролю й механізмів впливу на владу, тотальна корумпованість влади вцілому й контролюючих інституцій держави зокрема.

Аби назагал уявити, що являє нині столична влада, й що вочевидь являтиме у найближчі роки, придивимося до персони Черновецького.

До найбільших досягнень нового мера можна віднести запровадження громадських обговорень наболілих проблем Києва. Обговорення складають враження скандального ток-шоу під керівництвом мера, якому важко добирати слова. Взагалі, поява Черновецького на екрані –— це яскраве видовище. Я не лікар, але поведінка Черновецького та його відповіді примушують дослухатися до Юрія Луценка — одного з кандидатів на мерське крісло, який стверджує, що нинішній керівник міста вживає наркотики.

Щодо громадських слухань, то мені, як мешканцю Києва, не вдалося відчути на собі бодай однієї зміни з часів керування Києвом прокучмівським мером Олександром Омельченком. Тобто, громада живе своїм життям та бажаннями, а влада міста — своїм.

У перебігу виборювання влади й невдовзі після перемоги Черновецький обіцяв зокрема створювати велодоріжки, адже нині кількість велосипедистів у Києві зросла майже до європейських маштабів. Начебто поточні ремонти міських шляхів супроводжуватимуться створенням велодоріжок. За весь час його правління не створено жодної. Проте нещодавно, коли велосезон закінчився (й ремонти доріг також), Черновецький знов пообіцяв те саме. Очевидно, із загрозою позачергових виборів мера виникла потреба знову щось пообіцяти.

В місті не припинена практика стихійних ринків, хоча це є однією з найактуальніших проблем столиці, й часто такі ринки, контрольовані міліцією, буквально блокують рух пішоходів. Проблема не лише не вирішується, а й загострюється. Саме за часів Черновецького в Києві сталося одне зухвале вбивство директора ринку та кілька підпалів інших.

Певний час Черновецький активно боровся з гральним бізнесом. Частково це йому вдалося. Гральних автоматів дійсно поменшало. Але ця боротьба, як майже все, що робить Черновецький та його команда, пов’язана з порушенням законів та неприхованим хамством. Я б з радістю подякував мерові за те, що він дав команду активно евакуювати на штрафмайданчики транспорт, що паркується в заборонених місцях. Однак я не зроблю цього, адже діяльність евакуаторів суперечить українському законодавству. Показово, що протягом короткого терміну команду Черновецького залишило чимало досвідчених менеджерів, серед яких — його зами, колишній прем’єр Пустовойтенко, колишній представник президента в Києві Салій.

Але найголовнішою темою, проблемою й джерелом прибутку київської влади були й залишаються столичні земля й нерухомість. Всі претенденти на столичне мерство наполягають на обіцянках навести лад у цьому бізнесі. У Черновецького виявилася дуже коротка пам’ять.

Саме за часів Черновецького набули розповсюдження кричущі факти протизаконної роздачі київських земель та стихійної забудови. Особливо яскраво це проявилося в центрі міста — на території його історичної частини.

За словами старшого наукового співробітника Інституту геологічних наук НАНУ Вадима Рибіна нині існує реальна загроза перетворення української святині — дзвіниці Софії Київської — на другу Пізанську вежу. Адже під стінами Софії діє потужний фітнес-центр із двома басейнами. За часів мера Омельченка створення цього центру викликало обурення всієї української громади, тодішньої опозиції передусім. Нарешті було обіцяно, що фітнес-центр не створюватиме басейнів. Проте обіцянка була безкарно порушена. Рибін, обов’язком якого є моніторинг стану ґрунтів заповідника «Софія Київська», стверджує, що в разі аварії басейну, — а такі аварії рано чи пізно трапляються в басейнах, — Софійську вежу врятувати не вдасться. Проблему підсилює та обставина, що міська влада не вимагає від забудовників поліпшення інженерних комунікацій на прилеглій території. В результаті новітні хмарочоси, які нині збудовані на місцях київських дворів, приєднані до древньої каналізаційної системи та електромереж.

Завідувач науково-дослідного відділу охорони пам’яток архітектури заповідника «Софія Київська» Євген Кожан стверджує, що локальні підтоплення з боку фітнес-центру вже траплялися. Скажімо, нещодавно з’явилися деформації в північній частині Софійського собору, чого ніколи не було. Подібні негаразди помічені й в інших будівлях.

Але це не всі проблеми Софії. Нещодавно відкритий готель «Хайят» розташований на площі Богдана Хмельницького, навпроти Софії. В готелі є підземний паркінг на 400 місць — буквально на кістках київських князів. Будівництво готелю також пов’язане із чималою шкодою структурі ґрунтів навколо заповідника. Власне сама площа перед Софією попереджає: невдовзі може статися лихо. Бруківку, покладену буквально кілька років тому, «рве», чавунна огорожа покосилася, гранітний фундамент під пам’ятником Хмельницькому деформується. Позаминулого року місцева влада в очікуванні виступу на площі Президента Ющенка, в аварійному режимі замінювала покриття біля входу в заповідник. Довелося використовувати той матеріал, що знайшли. Нині частина покриття площі іншого кольору.

Коли Ющенко й Черновецький проїздять повз Софію, вони, вочевидь, не дивляться у вікно. Тоді б вони побачили реанімоване будівництво поблизу Софії — історичний будинок на вулиці Рильського, 4. За президента Кучми та мера Омельченка він став причиною візиту до Києва емісара ЮНЕСКО. Адже Софія перебуває під охороною ЮНЕСКО й ця організація намагалася утримати українську владу від будівництва, яке мало б спаплюжити панораму Софії. Тоді Кучма наказав припинити це будівельне неподобство. За Черновецького воно відновилося. Над будинком була зведена мансарда, яка разом зі згадуваним фітнес-центром та скляно-бетонним отелем «Хайят» стала домінантою площі.

Не менш скандальним є будівництво бізнес-центру й торговельного комплексу поміж будівлею оперного театру й республіканським стадіоном. Свого часу віце-прем’єр Томенко, великий шанувальник футболу, намагався ініціювати порушення кримінальної справи стосовно чиновників, які дозволили таке будівництво. Адже воно ведеться всупереч усім можливим нормам та законам. На стіні театру одразу з’явилася грандіозна тріщина. А власне стадіон — один з найбільших в Європі — став непридатним для проведення матчів. Адже відтепер юрба вболівальників просто не зможе безперешкодно залишити стадіон у разі паніки. Це може стати великим скандалом з огляду проведення в Києві матчів ЄВРО-2012. Нині навіть ведуться дискусії щодо зведення в Києві нового стадіону. Проте будівельних загарбників столичної землі ніхто не насмілюється потурбувати.

За оцінками опозиції, жодна операція з надання дозволів на забудову у Києві не видається без персональної користі для керівництва Києва й особисто Леоніда Черновецького — авторитарного менеджера, який керує усіма процесами у Києві в «ручному режимі».

Так, за відомостями громадського об’єднання «Голос громади Києва», депутати з більшості, які підтримують Черновецького, їхні бізнесові та політичні партнери лише з жовтня 2006 по лютий 2007 року отримали та поділили понад 142 га (22% загальної кількості) розподілених київських земель.

Але отримати дані про реальні масштаби столичного «дєрібану» неможливо. Київрада, посилаючись на рішення від листопада 2004 року, припинила надання відомостей щодо цього. Інформація на офіційному сайті Київради публікується нерегулярно й в урізаному вигляді.

Лідер громадського руху «Форум порятунку Києва», депутат Деснянської райради Києва Віталій Черняховський каже: «Максимум, до чого ми отримали доступ — проекти рішень про відведення земель. Але затверджені на сесіях рішення — таємниця».

Черняховський — лідер знаної громадської організації, відомої киянам не перший рік. Але в очікуванні дострокових виборів мера активізувалися «тимчасові» організації-метелики, які взялися заповзято критикувати Черновецького. На жаль, за українською практикою подібні інституції припиняють своє існування одразу після закінчення виборів. А ті, хто отримує владу, розпочинає той самий бізнес: розкрадання комунального та державного майна, землі передусім. Й поки що немає підстав сподіватися, що можливий наступник Черновецького попливе проти течії.

В кого з претендентів найбільше шансів «підсидіти» Черновецького й долучитися до розподілу столичних скарбів? За останнім опитуванням, проведеним поважною соціологічною службою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» за підтримки Фонду «Демократичні ініціативи», 53% киян незадоволені мером Черновецьким, 46% виступають за дострокові вибори. З бажаних кандидатів на посаду столичного мера опитувані назвали Віталія Кличка, Юрія Луценка та Леоніда Черновецького. Найбільший відсоток набирає Віталій Кличко (26,0%), у Юрія Луценка — 16,3%, Леоніда Черновецького — 14,5%.  

Український журнал