Ukraiński Żurnal - 6/2011
Львівські події 9 травня: причини та наслідки
(Скачати весь номер: 6/2011 [PDF, 2.8 Mb])Текст: Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», Київ
Події 9 травня у Львові частіше за все називають провокацією. Частково це так. Перший крок, який спровокував ці події — рішення Верховної Ради України про офіційне використання червоного прапора під час святкування 9 травня. Але ключовою провокаційною подією стало рішення деяких проросійських організацій («Русское единство» з Криму та «Родина» з Одеси) провести акції з розгортанням червоного прапора у Львові. В українських ЗМІ це порівняли з маршами оранжистів в католицьких кварталах Ольстеру. Показово. Це підтверджує і той факт, що конфлікт відбувся лише у Львові. У Франківську та Тернополі нічого подібного не сталося. Провокації у Львові не відбулося б, якщо би не було агресивної і хуліганської поведінки представників «Свободи», яку із задоволенням продемонстрували російські телеканали як «прояв українського фашизму». Критична реакція російських можновладців на події у Львові викликала і зворотну критику з боку українського МЗС. Офіційному Києву не сподобалась фактична критика не лише львівських подій, а й нинішньої української влади. Проте це не криза, а скоріше прояв напруги у відносинах між Україною і Росією. І справа не стільки у львівських подіях, скільки у відмові українського керівництва вступати в Митний союз з Росією. Україна обирає економічну інтеграцію з ЄС і це відверто дратує росіян. Для української політики події 9 травня у Львові стали черговим скандалом (що вже звично для наших політиків) і черговим приводом для взаємних звинувачень, для самопіару всіх активних учасників цих подій — від свободівців до комуністів. Здається, що львівські події трохи напружили і владу. Конфлікт у Львові певною мірою вийшов з-під контролю, продемонстрував слабкість влади. Вже є заборона мітингів ідеологічних опонентів в Одесі. Після подій у Львові влада і провладні телеканали стали виступати пропагандистами толерантності. Хто зна, можливо, тепер на Банковій вже не будуть розглядати «Свободу» як зручного спаринг-партнера.