Звичайно, Тігіпко прагне очолити виборчий список Партії регіонів. Є гіпотеза, що він міг би стати першим номером, оскільки Азаров не дуже сприймається. Проте така версія є робочою. А щодо прем’єрських шансів — це малоймовірно, оскільки Тігіпко не має підтримки. По суті, це вирішуватиме одна людина — президент Янукович. Поки що він згадує Тігіпка як свого прямого конкурента у минулих виборах. Однак, грубо кажучи, йде намагання частини оточення президента виростити наступника Януковичу, який і сам усвідомлює цю небезпеку. Отже, це гра проти нього самого, бо оточення Януковича підстраховується на випадок поганих рейтингів Януковича. Але не слід забувати, що Тігіпко має на собі багато негативу. Він багато втратив, здавши електоральні позиції. Електорат підтримував Тігіпка як альтернативу Януковичу, тому частина виборців сприйматимуть це як зраду. До того ж, він проводить дуже непопулярні реформи, пенсійну і трудову. Весь цей негатив він і потягне за собою у нову партію. Саме тому злиття двох партій — це виграш регіоналів і особистий програш Тігіпка. «Сильна Україна» довела, що вона не відбулася як окрема політична партія, що це невдалий проект.
Треба також зважати на можливі зміни у виборчому законодавстві. Саме тому ПР і зачищає електоральне поле. Якщо буде збільшений прохідний бар’єр до 5–7%, проходить дуже мало партій: Партія регіонів, «Батьківщина», «Фронт змін». Усі інші залишаються за бортом. Але це може бути чистою брехнею: люди вже почали виборчу кампанію, а потім виявиться, що система залишиться старою.
Що стосується Юлії Тимошенко, то цілком реально, що її посадять і усунуть з політичної боротьби. Що тоді станеться з «Батьківщиною»? Як бренд, вона популярна, але вона не має лідера. Не слід сподіватися, що ув’язнення Тимошенко дуже сильно додасть її партії. Тим більше, що Мін’юст шляхом різних процедур може взагалі зняти «Батьківщину» з виборів. Реальний шанс у Арсенія Яценюка — опозиціонера номер два і третього за популярністю політика. Не виключений варіант, що «Фронт змін» та «Батьківщина» утворять єдину партію і матимуть спільний список.
Інші представники опозиції сподіваються на мажоритарну систему. Загалом опозиція має шанс показати свою силу на День незалежності. Якщо вона не доведе, що за нею стоять реальні маси, влада робитиме все, що їй вигідно, почнуться жорсткіші кроки. Отже, це гра не тільки проти Тимошенко, але й проти Януковича, якого в Європі виставлятимуть другим Лукашенком. Захід і Росія зараз будуть спостерігати. Чутки про те, що Захід здав Україну Путіну — це брехня, не більше ніж ілюзія. З точки зору зовнішньої політики — це гра проти Януковича, спроби маргіналізувати його, і сам Янукович, безперечно, має це усвідомлювати. Внутрішньополітичні наслідки цієї гри — розпад і занепад партії «Батьківщина» як такої. Вона може фактично припинити своє існування. Це матиме швидше депресивний ефект і не призведе до мобілізації опозиції. А тому виникнуть абсолютно нові політичні реалії, зникне чіткий поділ: ці голосують за ПР, а ці — за «Батьківщину». Партія регіонів матиме шанси просунутись, проте виникає багато питань щодо демократичності наступних парламентських виборів, оскільки, щоб перемогти, самого рейтингу не вистачить, потрібні інші механізми. Але я бачу, що наразі вимальовується більш жорсткий сценарій: влада консолідується, доводить свою послідовність. Але у далекій перспективі це може призвести до радикалізації суспільства. 
