Ukraiński Żurnal - 4/2013

Право на інформацію? Ні — торгівля дешевим товаро

Текст: Богдан Копчак, Прага

 

Економічну кризу вже кілька років супроводжує криза політична, яка цього літа над Влтавою сягнула свого апогею. А в якій кондиції перебувають сторожові пси демократії? Громадське телебачення вже довший час сприймає своїх глядачів як споживачів.

 

Кадр із Чеського телебачення: за студійним столиком сидить співробітник каналу, його власний кореспондент у Єгипті. Від інформації про ситуацію в цій північно-африканській країні він переходить до відкритої критики телеканалу. Критикує сюжети, що супроводжують інформацію, як такі, що не відповідають дійсності і не є об’єктивними, бо надто вигідні для Мусульманського братерства. Ведучий намагається захистити канал, пояснюючи, що Чеське телебачення (ЧТ) пропонує своїм глядачам кадри, які знаходить у мережі. Кореспондента це не заспокоює, адже ЧТ ще кілька днів тому висилало до Каїру свого репортера-міжнародника, проте його там уже чомусь немає, і чеський глядач отримує з Єгипту лише інформацію на рівні коротких повідомлень, без пояснень і якісної аналітики.

 

Ефір заповнюється дешевою інформацією за немалі кошти

З іншого боку, від самого ранку громадське телебачення подає в ефір інформацію про корки, ремонт доріг, про аварії. Здається, у всіх селах є репортери ЧТ зі своїми штабами. Десь у Вишньому-Нижньому зіткнулися дві машини, ДТП розслідує дорожня поліція. Звучить рекомендація проїжджати цим місцем якомога обережніше. Збагнути сенс таких повідомлень неможливо. Адже той, хто за кермом, повідомлення бачити не може, а той, хто його побачить і почує, ба навіть вирушить у напрямку аварії, на місці подій вже нікого не застане... Таке враження, що треба лише чимось заповнити ефір.

 

Журналістів карають вищими посадами

Звичайно, є і позитивні винятки, які, щоправда, саме ЧТ не надто цінує. Наприклад, ведуча вечірніх новин Данієла Дртінова кілька тижнів тому в режимі он-лайн «мучила» міністра культури, вимагаючи чіткої відповіді на просте запитання, а саме: з якої причини він зняв з посади нового директора Національного театру, котрий, до речі, протримався на цій посаді лише кілька годин. Дртінова тиснула на міністра доти, доки він не визнав, що пояснень своєму вчинкові просто не має. Через декілька днів ведучу з ефіру зняли і перевели (без її відома) на вищу посаду — Дртінова має стати ведучою нового формату інтерв’ю.

Чеське телебачення останніми роками, а особливо — в останні місяці і тижні, звертається до свого глядача не як до громадянина і виборця, а радше як до покупця. Замість гострої журналістики і глибокої аналітики, канали ЧТ радять, куди піти на закупи, як рекламувати товар, де провести відпустку.

 

І в покупців є свої права

Довго здавалося, що ЧТ ніколи не потрапить на роздоріжжя, на якому кілька років тому опинилося чеське громадське радіо. Але сподівання не виправдались. Нині Чеське телебачення не набагато відрізняється від комерційних ЗМІ, для яких, зрозуміло, головне — привабити глядача, аби добре продати рекламний час і отримати прибуток. Проблема в тому, що комерційні медіа не підтримує фінансово кожен чеський громадянин. Це лише Чеське телебачення отримує від кожної сім’ї щомісяця концесійний збір 135 крон. Причому не грає жодної ролі, чи ти його дивишся, чи ні. Платити мусиш, якщо в тебе є приймач. Якщо ж громадянин є лише простим покупцем, то варто згадати, що головне право споживача — не купувати.