Поцілунок смерті
(Скачати весь номер: 5/2013 [PDF, 2.8 Mb])
Дві партії, підтримувані на жовтневих парламентських виборах чинним і колишнім президентами Чехії, не пройшли у Парламент, набравши разом заледве два відсотки.
Коментатори знову заговорили про президентський «поцілунок смерті». Так за часів покійного Вацлава Гавела називали виборчі провали підтримуваних ним партій. Свою політичну «смерть» після такої підтримки зазнали «Громадянський Форум», який Гавел засновував, Громадянський демократичний альянс, Унія Свободи, Партія зелених, а також політичні діячі, яких цей авторитетний політик високо цінував, як наприклад, Владімір Шпідла, Циріл Свобода чи Ян Касл.
Кого підтримали президенти
У цьогорічних виборах чинний президент Чехії Мілош Земан підтримав «Партію прав громадян — Земанівці» (SPOZ), яку сам кілька років тому заснував і яка майже рік тому допомогла йому піднятися на Празький град. Представники партії стали членами президентського апарату, прихильники — членами нинішнього уряду. Декотрі з них опинилися у виборчих списках SPOZ, включно з канцлером президента. У передвиборчій кампанії SPOZ Земан (хоча сам він цього не визнає) брав безпосередню участь, ігноруючи таким чином принцип понадпартійності, якого президент мав би дотримуватися. Партія SPOZ набрала 1,5%.
Екс-президент Чехії Вацлав Клаус вирішив підтримати партію «Підніміть голову», лідером якої є демагог і колишня активна комсомолка Яна Бобошікова; у передвиборчій кампанії вона обіцяла вивести Чехію з Євросоюзу. Партія набрала 0,4% голосів.
І наступні, які не перемогли
Варто згадати ще про результати двох партій, а саме «Чеської соціал-демократичної партії» (ČSSD) та «Громадянської демократичної партії» (ODS). Адже головою ČSSD з 1993 до 2001 року був Мілош Земан. А засновником і лідером ODS з 1991 до 2002 року — Вацлав Клаус. Так ось, соціал-демократи, відбувши 7 років в опозиції і очікуючи результат вище 30 відсотків, отримали найнижчу у своїй історії підтримку — 20,5%. А громадянські демократи, не без «допомоги» Вацлава Клауса, отримали мізерні 7,7 відсотків. Але у цьому випадку про «президентські поцілунки» мова не йде, оскільки ці партії їхні «батьки-засновники» намагаються ліквідувати вже роками. Таким чином можна би було сказати, що всі чотири партії, котрі якимось чином були пов’язані з другим і третім президентами Чехії, на останніх виборах зазнали поразки.
А хто ж тоді отримав перемогу?
Передусім це партія «ТАК», заснована лише рік тому мільярдером словацького походження Андреєм Бабішом, яка набрала 18,7 відсотків (лише неповних два відсотки більше отримала переможна ČSSD). Далі, наступний політичний новачок — «Світанок прямої демократії» бізнесмена і сенатора з японським корінням Томіо Окамури. Бабіш виборцям пообіцяв не брехати і не красти. А Окамура — побільше прямої демократії. Це не вперше, коли на чеських парламентських виборах новостворені партії, насамперед завдяки протестним голосам, отримують можливість потрапити у Парламент. Але, якщо між протестні голоси зарахувати і ті, які виборці віддали чеським комуністам, то тепер їхнє число сягнуло 40%.
Надія є
Незважаючи на те, що результати парламентських виборів не зовсім втішні, все-таки можна говорити про одну важливу перемогу. Перемогу громадян, чи, точніше, громадського проекту під назвою «Реконструкція держави». Йдеться про спільний проект антикорупційних організацій, підприємств, громадян із регіонів та політиків, які відмовилися миритися з наявною ситуацією і оприлюднили список політиків з усіх партій, котрі перед виборами поставили свій підпис, обіцяючи прийняти 9 антикорупційних законів, що вже опрацьовані і лише чекають на прийняття у Парламенті. «Реконструкція держави» цим політикам обіцяє, що у випадку недотримання слова, на наступних виборах виборці вже будуть знати, кому преференційні голоси віддати, а кому — ні. Чеська виборча система дає виборцеві право обрати чотирьох політиків з виборчого списку партії, яку преферує, і таким чином навіть перші особи списку, у випадку використання даної можливості, не мають гарантії пройти у Парламент.
-ред.-
