Ukraiński Żurnal - 6/2008
Не лише традиція
(Скачати весь номер: 6/2008 [PDF, 2 Mb])
Текст: Кшиштоф Сєліцький, літературний керівник Театру Польського Радіо
В бурхливому океані сучасних медіа Театр Польського Радіо демонструє, з одного боку — силу традиції, довіру до літератури та майстерного акторського мистецтва; а з іншого — є відкритим для нових ініціатив, тут часто дебютують молоді письменники, реалізуються нестандартні задуми молодих режисерів. І хоча золоті часи радіо як «медіа №1» давно минули, слухачі донині не уявляють собі Польське Радіо без «слуховиська», себто радіоспектаклю.Перша польська радіопрограма вийшла в ефір у лютому 1925 року, а регулярні трансляції Польського Радіо беруть відлік із 18 квітня 1926 року. Натомість перша радіопостановка — адаптація «Варшав’янки» Станіслава Виспянського — прозвучала 29 листопада 1925 року.
Початки «театру перед мікрофоном» — це студійні адаптації театральних вистав, а також — аудіоінтерпретації драматургії, прози та поезії. Театр поступово набував естетичної незалежності, і ще перед Другою світовою війною дослідники культури вважали його новим жанром, що виник на перехресті техніки й мистецтва. Впродовж 30-х відбувалася стрімка еволюція форм: до традиційного розмовного жанру додалися повноцінні радіоспектаклі (що транслювалися в прямому ефірі!); окрім художніх програм з’явилися парадокументальні та фактографічні, репортажні програми; виникло поняття «радіороман» — послідовне читання фрагментів значного за обсягом сюжетного твору в уривках, що стало прототипом майбутнього телесеріалу. Розвиток теорії радіо підтвердив, що відсутність зображення за наявності звуку — це специфічна ознака радіомистецтва, яка дозволяє виражати речі, непідвладні іншим видам мистецтва. Радіотеатр у співпраці з найвидатнішими тогочасними письменниками став територією пошуків нових форм і мистецьких експериментів.
Після Другої світової війни, попри те, що радіо було поставлене на службу комуністичній пропаганді, радіотеатр продовжував розвиватися, хоча втручання цензури болісно відбивалося на мистецьких пошуках. Незважаючи на конкуренцію з боку телебачення, 70-ті роки стали «золотою епохою польської радіодраматургії», а польська школа радіоспектаклю отримала міжнародне визнання. Її творцями були автори різних поколінь — прозаїки, поети і драматурги Станіслав Гроховяк, Збіґнєв Герберт, Єжи Яніцький, Єжи Криштонь, Анджей Мулярчик, Владислав Терлецький. Їхня творчість для радіо — інтелектуально незалежна й різноманітна за формою — мала влив на увесь польський театр. Співтворцями радіотеатру були режисери Збіґнєв Копалко, Едвард Плачек, Юліуш Овідзький, Здіслав Нарделлі, а також композитори, зокрема Августин Блох, Вітольд Лютославський, Едвард Паллаш.
Сьогоднішній «мистецький продукт» Театру Польського Радіо теж надзвичайно різноманітний. Результати його творчості присутні на всіх чотирьох каналах Польського Радіо в різних програмах. За останній рік Театр записав понад сотню фрагментів радіоновел, серед яких і славнозвісна історія варшавської родини Матисяків, за долями якої Польське Радіо стежить більше, ніж півстоліття. Також упродовж уже двох сезонів готується серіал, покликаний ознайомлювати слухачів із основами ринкової економіки, сучасної банківської справи та інвестування («Мотель посеред шляху»). Звучать освітні програми для дітей, представлені на Першому каналі та каналі BIS. На всіх каналах Польського Радіо можна також почути романи та оповідання у виконанні найкращих акторів. Зазвичай — це польська та іноземна класика, але трапляються й цікаві дебюти молодих письменників.
Сьогодні більшість прем’єрних радіопостановок записується для Першого каналу (близько 60 нових назв щороку) і Каналу 2. На цьому каналі — від початку присвяченому т.зв. високій культурі — представлено найамбітніші сучасні твори та літературні радіоадаптації. «Вечори з Театром Радіо» — це не лише нагода послухати радіовиставу, але й дискусія, присвячена презентованому твору, зустрічі з автором (якщо звучить сучасний текст), мистецтвознавцями, критиками і просто цікавими людьми.
Після багатьох років відсутності Театр Польського Радіо повернувся на Третій, традиційно найдинамічніший канал, аудиторією якого є передусім освічена молодь.
Радіопостановки транслюються на популярній «трійці» щонеділі. Тут з’являються як детективи, так і експериментальні спектаклі. Саме тут найчастіше можна почути голоси молодих авторів, дебютантів. Особливе місце в діяльності Театру Польського Радіо займають «радіоспектаклі наживо», тобто театральні вистави за участю публіки, які або безпосередньо транслюються, або записуються й відтворюються відразу після прем’єри в радіостудії. Варто згадати також презентації радіопостановок під час різноманітних фестивалів «живого» театру, де також відбуваються зустрічі з творцями радіотеатру.
Насамкінець декілька слів і про них. Сучасний радіотеатр — це і творчість режисерів та постановників старшого покоління, і їхніх наступників, серед яких — випускники факультету радіо й телебачення Шльонського університету Вольдемар Модестович, Войцех Маркєвич, Януш Кукула, Генрик Розен. Директор Театру Польського Радіо Кшиштоф Залєський — відомий театральний режисер зі значним доробком на радіо (зокрема, відомі його радіопостановки за творами Ґомбровича). Треба додати, що головним постановником (себто звукорежисером і віце-директором театру) є Анджей Бжоска, багаторазовий лауреат найпрестижнішої радіонагороди Європи — Prix Italia. В недалекому майбутньому Польське Радіо (як, зрештою, і всі радіостудії) чекають радикальні технологічні зміни, до яких Театр Польського Радіо вже готовий — завдяки високій кваліфікації та мистецькій інтуїції реалізаторів і технічного персоналу.
Нині Театр надає ширші можливості молодим творцям, як письменникам, так і режисерам. Планується відновити періодичне видання, присвячене радіопостановкам, зокрема — аналізу акторської майстерності. Адже силою театру були й залишаються актори. Молодих акторів завжди приємно бачити в студіях, а кар’єра багатьох із них починалася саме з ролей в радіоспектаклях, ролей, які отримували нагороди на щорічному конкурсі радіопрограм, що вже декілька років відбувається на балтійському курорті Сопот. На цей конкурс подаються і радіопостановки, здійснені в Театрі Польського Радіо у Варшаві, і записані на регіональних студіях польського громадського радіо. Найкращі записи відбираються для участі в міжнародних конкурсах, де їхні автори неодноразово отримували нагороди — це зайвий раз доводить високий рівень Польського Радіо серед інших громадських радіостудій, членів Європейського Союзу Радіо.
