Найцікавіші речі народжуються з ентузіазму, з бажання зробити щось ліпше ніж було, зробити більше або навіть просто зробити. Українське ж джазове життя, про яке кажуть різне, але говорять — таки факт — дедалі частіше, здається, взагалі не існувало б без ентузіазму й неймовірної працездатності окремих людей.
Це стосується і «Jazz-кола» — проекту, що не відбувся б без ініціативи Ігоря Закуса, якого небезпідставно називають найкращим українським бас-гітаристом (нині він також офіційний ендорсер компанії «Fender» в Україні). Амбіції ж проекту були дуже шляхетними — об’єднати найкращих джазових музикантів України (як зовсім молодих, так і досвідчених), презентувати їхні нові програми, а крім того, випускати відео- та музичні диски найуспішніших концертів. І, звісно, дарувати українським слухачам — насамперед киянам — живий джаз, що, може, не завжди звучить так довершено, як на студійних записах, але в якому завжди більше справжніх емоцій і відвертості.
З’явившись півтора року тому (перший концерт відбувася в лютому 2007-го), проект за цей час не лише зміцнів, а й значно розширився. Дедалі більше стає музикантів-учасників, слухачів/глядачів, концертів і записів (вже після першого сезону з’явилося три музичні й два відео-диски, а за останні півроку їх кількість майже подвоїлася). Важливо, що «Jazz-коло» орієнтується на оригінальну продукцію: в програмах не звучать джазові стандарти — лише авторська музика.
Траплялися і справжні відкриття — як-от програма «Коломийки» (червень-2007) у виконанні Ігоря Закуса (він здійснив також аранжування всіх пісень) та Z-Band. Власне, коломийки тут виконують тільки роль рамкової конструкції (ними починається і закінчується програма), всередині ж — джазові обробки народних пісень: «Ой, чий то кінь стоїть», «Чом ти не прийшов», «Ой, у полі три криниченьки», «Била мене мати» та ін. Здавалося б, упізнаваність мелодій може зіграти негативну роль, адже освіжити сприйняття того, що настільки знане і десь навіть «заяложене» частим виконанням, не так і легко. Та у виконанні «Z-Band’у» без змін лишаються хіба декілька тактів головної теми, решта ж — фантазія та вправність музикантів, а також неймовірно тонке відчуття Ігорем Закусом української ритмомелодики й проникнення в саму суть кожної пісні. Свіжа і справді самобутня музика, рівною мірою універсальна й суто національна — це той шлях, яким зараз рухається чимало джазових музикантів у світі.
Звісно, не можна забувати і про майстерність виконавців, бо ж у складі Z-Band справді найкращі українські музиканти: Дмитро «Бобін» Олександров, засновник групи «Схід-Side» (тенор-саксофон), Денніс Аду (талановитий молодий трубач, 1987 р.н., родом із Гани, переможець численних конкурсів і учасних багатьох українських джазових проектів), Родіон Іванов (клавішник, композитор, лідер власного квартету, учасник проектів Юрія Шепети, відомий також співпрацею з неджазовими музикантами — Марією Бурмакою, Гайтаною, Младою та ін.), Олександр Павлов (гітарист, лауреат міжнародного джазового фестивалю «ДоДж»–2002), Олександр Лебеденко (ударник, один із організаторів і учасників групи «Схід-Side»).
В рамках «Джазового кола» вийшов іще один диск Z-Band’у — «Тут був Закус» (live), — з якого, по суті, і почався сам проект. Однойменний альбом, записаний бас-гітаристом у студійних умовах ще 2005-го, музичні критики зустріли дуже прихильно. Ігор Закус, балансуючи між funk-fusion та smooth-jazz, грає дуже мелодійну музику і не боїться бути сентиментальним (у доброму сенсі) й виявляти свою любов до людей і в музиці, і в численних присвятах (до речі, «Присвяти» — і назва першого диску музиканта). В цьому альбомі їх не менше: від музичних (у честь бас-гітариста Жако Пасторіуса названо одну з композицій — «Жако блюз») до приватних («Пісня для коханої», присвячена дружині, чи «Душа», написана в пам’ять Анни Коган). Живий запис концерту має перед студійним як переваги, так і певні недоліки. Втім, насолоду приносить і саме порівняння альбомів, адже джазова музика, як відомо, ніколи не звучить однаково. Композиції в живому виконанні щоразу доповнюються імпровізаціями, сольними партіями музикантів і енергетикою присутніх слухачів.
Музичний проект «Kaktus Fresh», який з’явився на основі секстету Дмитрія «Бобіна» Олександрова, створеного під телевізійний проект «Зоряний дует», продовжив своє існування і після зникнення телепрограми. Секстет рівною мірою складається з досвідчених музикантів (крім самого Олександрова, також відома піаністка Наталія Лебедєва і тромбоніст Юрій Койніченко, за сумісництвом музичний редактор телеканалу «Інтер») і молодої хвилі джазменів: вже згадуваного Денніса Аду, бас-гітариста Костянтина Іоненка та ударника Олега Маркова, якому на той момент було лише шістнадцять років, та якого вже не перший рік зараховують до найкращих українських джазових ударників.
Збірну програму «У колі друзів» (до слова, так називався і альбом, який наприкінці 90-х Ігор Закус записав із групою «Фест») презентували в Українському домі ще восени 2007-го, а на сьогодні вже є його відео- та музична версії. Концерт об’єднав як учасників першого сезону «Jazz-кола», так і тих, які лише мали представляти свої нові програми. З-поміж них — вокалістка Юлія Рома, що тяжіє до бразильської музики (та її група «Night Groove»), супер-бенд Овсяников-Єресько (Сергій Овсяников — знаний у джазових колах гітарист, учасник групи «Фест» і квінтету Юрія Шепети; Ілля Єресько — молодий піаніст, учасник «Схід–Side» та гурту «Kiev Salsa Kings»), квартет Родіона Іванова, дует і тріо Наталі Лебедєвої.
Доробок «Jazz-кола» швидко зростає. Тільки в січні відбувся концерт польсько-українського квартету Віталія Іванова «Returning», а вже наприкінці березня організатори презентували випущені в рамках проекту диски. Програма невипадково називається «Повернення», адже цим альбомом український джазовий саксофоніст повертається до української публіки, яка не чула його вже досить давно (нині Іванов мешкає у Кракові).
Здається, планів у «Jazz-кола» дуже багато (вже на сьогодні блог пропонує анонси концертів, які відбудуться найближчим часом), і хотілося б вірити, що коло людей, які люблять грати і слухати джаз, буде розростатися, а в організаторів проекту не зникне ентузіазм і можливості й надалі тішити слухачів якісною живою музикою, що є, до того ж, українською.
