Ukraiński Żurnal - 9/2008

Дари моря: для людини – порятунок, для моря – знищення?

Текст: Ян Фрайдінґер, Прага

Сіфуд – це загальна назва продуктів моря. Морепродукти, які є основним джерелом білків для понад мільярда людей, здобули світову популярність і продаються, як „здорова альтернатива“ м’ясу. Звісно, споживання все більшої кількості риби не є здоровою альтернативою для наших морів та океанів. За даними ООН, 75 % популяцій промислових видів риби на межі повного вичерпання.  

Сучасний контроль світової риболовлі опинився в жорсткому трикутнику рибної промисловості, рибних менеджерів та міністерств, відповідальних за рибний промисел. Більшість продавців не цікавиться питаннями риболовлі. Хоча вони продають величезну кількість риби та інших морських продуктів, але над тим, що популяції цих тварин у всесвітньому масштабі іноді на межі загибелі, вони не замислюються. Актуальною є необхідність створення тиску на супермаркети для того, щоб вони прийняли довготривалу обмежувальну політику закупівлі морепродуктів та усунули з полиць магазинів продукти з морських тварин, які знаходяться під найбільшою загрозою знищення й ті, яких ловили деструктивними риболовними техніками. В Чехії, у рамках кампанії Ґрінпіс, вже заплановано створити Червоний список плодів моря, тобто перелік риб та інших тварин, які щоденно пропонують супермаркети, причому деякі, ймовірно, виловлені без належного контролю. Перелік буде створено на основі найновіших наукових знань і до нього увійдуть риби, життєвий цикл яких робить їх уразливими перед рибальським тиском, наприклад, якщо їх виловлюють, коли вони не встигають дати потомство, або у випадку, якщо їхній вид належить до вичерпаних популяцій, або ж їх виловлюють такими темпами, що популяції будуть незабаром цілком винищені. Іншим чинником є риболовні методи (вибухові речовини, отрути і т.п.), які використовуються при виловлюванні окремого виду, знищуючи при цьому інші морські організми та їхнє життєве середовище. Міжнародний Червоний список морепродуктів містить двадцять видів тварин, серед яких знайдемо й такі, які можна купити в супермаркетах, наприклад, тріску, щуку, хокі, вугра та різні види тунця і акули. Цей список має стати основним орієнтиром для створення довгострокової обмежувальної закупівельної політики супермаркетів. Більше того, існують критерії, на основі яких можна розпізнати компанії, які ловлять неконтрольованим способом (зосереджуються на дуже вразливих видах; ловлять в глибинних пластах; використовують неадекватні риболовні техніки; нехтують науковими даними; ловлять види, які є під загрозою зникнення або ж находяться під охороною; ловлять занадто інтенсивно і т.п.). Подібні критерії опрацьовано й для господарських рибних ферм – аквакультур (трапляється, наприклад, що мальків добувають виловлюванням молодих тварин або ікри в природі; розводять нові види; переносять хвороби; поміщають аквакультури в непридатних місцях; для годівлі використовують рибу, яку виловлюють в природі; порушують людські права; додають в їжу шкідливі для екосистеми речовини). Наведені критерії можуть стати в пригоді покупцям риби в магазинах та в ресторанах для того, щоб уникнути постачальників, діяльність яких являє собою великий ризик для морських тварин.