УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Ukraiński Żurnal - 9/2008

Пропонують страхуватися, однак ліс вирубувати не припиняють

(Скачати весь номер: 9/2008 [PDF, 2.6 Mb])

Текст: Богдан Бачинський, Львів

 

Проливні дощі та урагани у Центральній і Східній Європі, які почалися 22 липня, призвели до руйнівної повені в Молдові, Румунії, Словаччині, Угорщині та в Україні. В результаті різкого збільшення рівня води у річках Дністер і Прут загинуло або зникло безвісти 39 людей.

 

 

У західних районах України внаслідок повені потерпіли жителі Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької і Вінницької областей. 25 тис. із них були змушені залишити свої рідні місця. Числяться загиблими і зниклими безвісти 39 чоловік, серед них 8 дітей, при цьому левова частка загиблих припадає на Івано-Франківську (25) та Чернівецьку (11) області. Для порівняння, у Румунії загинуло 5 осіб, а у Молдові – 3. Загалом вода затопила приблизно 523 українських населених пунктів і понад 24 тис. гектарів оброблених земель. Повінь знищила 52,8 тис. га посівів, попередня сума збитків сільгоспвиробників від повені в західних областях України оцінюється в 230,5 млн. грн. Під водою опинилось більше 9 тис. житлових будинків, зруйновано 360 мостів для автомобілів і 560 пішохідних мостів. Як зазначають у Міністерстві надзвичайних ситуацій – ця повінь в Україні була найбільшою за останні 200 років. Для родин загиблих унаслідок повені передбачено виплату по 100 тис. грн. на кожного загиблого члена сім’ї за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету. Кошти були виплачені сім’ям 38 загиблих, щодо ще однієїжертви, то, як з’ясувалося, в нього не було родини. Уряд спочатку визначив доволі низькі компенсації постраждалим від повені, однак вже через кілька днів майже у 10 разів збільшив суми компенсацій жертвам лиха. Відтак, людям, які постраждали найбільше і залишилися зовсім без даху над головою, виплатять не 5, а 50 тисяч гривень авансу. Родини, чиї будинки після удару стихії потребують капітального ремонту, отримають 15 тисяч гривень, а ті, в кого повінь знищила майно, – по 5 тисяч. Уряд прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко ухвалив, що кожен солдат строкової служби, родина якого потерпіла від паводку, матиме гарантованих 20 днів відпустки. Окрім того,оздоровчий курс у південних регіонах країни пройдуть – державним коштом – майже тисяча дітей двох найбільш постраждалих областей – Чернівецької та Івано-Франківської.

 

Роботу рятувальних службможна оцінити позитивно

ООН оцінила збитки, завдані повінню в Україні, у $650–870 млн. або 3 250–4 350 млн. грн. 31 липня Вер-ховна Рада ухвалила зміни до закону про Держбюджет щодо виділення 5,8 млрд. гривень на подолання наслідків стихії. „За“ проголосували всі присутні депутати – 441.Гуманітарну допомогу українцям виділили НАТО, ЄС, Росія, США та окремі країни Європи. За даними Державного казначейства України, на благодійний рахунок, що було створено для надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, станом на 12 серпня 2008 року надійшло 11 млн. 549 тис. грн. Активну позицію проявило чимало громадських організацій та публічних людей. Так, відома співачка Руслана Лижичко допомагає тим, хто найбільше постраждав, тобто залишився без даху над головою, закріплюючи за кожною такою сім’єю відому на естраді людину, яка добровільно опікуватиметься знедоленими.

Роботу державних рятувальних служб в цілому можна оцінити доволі позитивно. Адже оперативно було залучено максимальну кількість людей та техніки, щоб допомогти постраждалим, а згодом доволі оперативно було відновлено транспортне сполучення, електро- та газопостачання населених пунктів, яких тимчасово негода відрізала від цивілізації. Лише 12 серпня вода повністю відступила від усіх підтоплених будинків, однак вже на цей час було відновлено водопостачання у 47 населених пунктах (залишився 1), електропостачання у 392 населених пунктах (залишився 1), газопостачання у 157 населених пунктах (залишилося 35), укріплено 77 дамб та берегоукріплень, відремонтовано 362 км доріг, підтопленими залишилося ще 93 км.

 

 

Основні стрілки спрямовують все-таки у бік державних органів

Унаслідок паводку в західних областях України підтоплені 300 місцьмасового захоронення тварин, що могло спричинити поширення епідемій небезпечних для життя захворювань. Оперативне прийняття усіх можливих застережних заходів, від виставлення міліцейських постів біля скотомогильників до ретельної перевірки хаотичних ринків, дозволило запобігти захворюванням. Навіть, незважаючи на це, серед причин важких для населення та держави наслідків повені основні стрілки спрямовують все-таки у бік державних органів. По-перше, не було зроблено належних висновків зі значно менших за обсягами повеней у 1998, 2000, 2002, 2006 роках. Фінансування протипаводкового захисту в областях, передбаченого Комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001–2005 та прогноз до 2010, демонструють його другорядність під час визначення пріоритетів у фінансуванні. У 2008 році протипаводкові заходи, так само як і інші, спрямовані на запобігання природним катастрофам, взагалі не фінансувалися. Прем’єр Юлія Тимошенко тільки зараз почала розмови, що зруйновані мости та дороги дадуть поштовх для будівництва нових дамб та водосховищ, які не будувалися протягом останніх 17 років.

 

Хто зупинить вирубку?

Другою глобальною проблемою, яка протягом останнього десятиліття так і не отримала вирішення на державному рівні, є масова незаконна вирубка лісів у Карпатах. Через це гори втрачаютьсвою здатність затримувати воду і вона швидко сходить з гір у долини, руйнуючи все на своєму шляху. Це питання неодноразово піднімалося на найвищих рівнях як при президенті Кучмі, такі при Ющенку, однак далі декларацій та показових гонінь на власників незаконних пилорам справа дотепер не рушила. Та цього разу Рада нацбезпеки і оборони ухвалила рішення про припинення промислової вирубки деревини в Карпатських лісах. Про це після засідання ради повідомив перший заступник секретаря РНБО Степан Гавриш. „Було прийнято рішення про те, щоб з метою попередження виникнення надзвичайних екологічних ситуацій в лісах Карпат припинити промислову заготівлю деревини, вирубку лісів, зосередитися тільки на санітарній вирубці“, – заявив Гавриш. За його словами, під час виступу на засіданні РНБО генпрокурор Олександр Медведько повідомив про відкриття та розслідування Генпрокуратурою кримінальних справ за фактами незаконної вирубки лісів. Також Генпрокуратурою встановлено, що більшість лісопилок на західній території займаються своєю діяльністю за відсутності відповідних ліцензій. На засіданні РНБО було прийнято рішення рекомендувати „посилити функцію МНС і Міноборони та оснастити їх відповідними технічними засобами для ліквідації наслідків подібних надзвичайних ситуацій“.

 

Житло ніхто не страхує

Верховній Раді РНБО рекомендувала розробити законодавство щодо обов’язкового страхування об’єктів, які знаходяться у потенційній зоні підтоплення. У свою чергу, уряду пропонується розробити програму забезпечення „сталої  життєдіяльності підтоплених населених пунктів“. Також РНБО прийняла рішення щодо розробки єдиної програми боротьби з лихами стихійного та техногенного характеру. Одразу після повені страховики розпочали лобіювати закріплення нарівні закону обов’язкового страхування майна. Із заявлених збитків від стихії, які становлять понад 4 млрд. гривень, обсяг застрахованого майна не перевищує 1 %, тобто близько 40 млн. гривень. Це вже друга масова атака вітчизняних страховиків, підкріплених державною підтримкою, з намірами нагріти руки на населенні. Першою була ініціатива закріпити на рівні закону обов’язкове страхування автомобілів. У Лізі страхових організацій вважають, що обов’язкове страхування громадянами свого житла за вісім гривень на місяць дозволить у майбутньому перекласти виплати з держбюджету на страхові компанії. Ліга пропонує встановити максимальний розмір страхової виплати на рівні середньої вартості будинку – 50-100 тис. грн. Страхуванню буде підлягати тільки нерухомість – приватні будинки і квартири. У перспективі системастрахування повинна охопити автомобільні дороги, мости та тунелі. При такій сумі відшкодування страховий тариф може скласти 0,2-0,3 %, або 8-25 грн. на місяць. Страховики упевнені, що соціальнонезахищених громадян необхідно звільнити від сплати страхових внесків – їх повинні здійснювати відповідні державні фонди. При цьому кожна страхова компанія, що буде займатися новим видом страхування, буде зобов’язана створити резервний фонд, частина ко-штів із якого піде на фінансування заходів протидії природним катастрофам. Цікаво, що за оцінками експертів, житловий фонд в Україні – кількість квартир і будинків – перевищує 17 млн. При щорічних платежах 100-300 грн. премії можуть досягти 1,7-5,1 млрд. грн. Але ось при втраті житла отриманих від страхової компанії $10-20 тис. не вистачить на вирішення житлової проблеми. Недовіра українців до вітчизняних страхових компаній триває.

Український журнал