УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Ukraiński Żurnal - 2/2009

Коли „Братерство” не гріє

(Скачати весь номер: 2/2009 [PDF, 1.9 Mb])

   Текст: Богдан Копчак, Прага

 

   Такої кризи з природним газом в Центральній та Східній Європі ще не було за останніх 35 років, відколи газові труби прокладено із СРСР до його тодішніх соціалістичних васалів. Газопровід „Братерство” 5 січня припинив постачання газу в Словаччину, а вже 6-го тиск знизився і в чеській транзитній трубі. Труби перестали постачати газ і у Південно-Східну Європу, Румунію, Болгарію... Але в Чехії, крім статей у пресі та заяв політиків, споживачі кризи не відчули, навіть великим заводам не був уведений графік обмежень. Як таке могло статись?

 

 

   Чеська держава вже давно продала мережу газопроводів та підземних газосховищ. Із компанією RWE Transgas прийшов німецький капітал і німецький порядок. Але ще до того, чеський уряд у 90-х прийняв стратегічне рішення про те, що 25-30 відсотків об’єму річного споживання газу Чехія буде купувати в Норвегії. На відміну від подібного рішення з нафтою, нової труби не треба було – пригодився газопро-від, який сполучав Чехію з колишньою Східною Німеччиною. Звичайно, газ ізНорвегії дещо дорожчий від російського, але подробиць ніхто не називає. Чехія купує в Норвегії третину газу вже з 1997 року. Такої диверсифікації поставок газу не зробила жодна з країн колишнього соцтабору.

   Під час двох тижнів січня, коли труба з Росії і України „висохла”, в Чехію норвезький газ поступав без перебоїв. Але цього було б замало. За даними RWE Transgas, на початку кризи сімпідземних сховищ природного газу цієї компанії в Чехії було заповнено на 80 відсотків, що дорівнювало 2,3 млрд. кубометрів газу. Чехія в рік споживає 8 млрд. кубометрів. Влітку країна щодня потребує 9-10 млн.  кубометрів, а взимку, коли сильні морози – як було і цього року в січні, – в день потрібно аж 55-60 млн. кубометрів. Отож, решту газу в Чехії закачували в трубиз підземних сховищ. Підземні запаси давали запоруку, що газу вистачить аж на 40-60 днів кризи. І всі мали надію, що сварка між Москвою і Києвом так довго не триватиме.

   Всі чеські підземні газосховища, а вони є і у двох інших фірм (Moravské naftové doly, SPP Bohemia), разом мають потужність 3,1 млрд. кубометрів газу. А ще до виникнення газової кризи було розроблено плани побудувати нові підземні сховища вартістю у сотні млн. євро, щоб до 2013 року загальна потужність підземних газосховищ досягла 4 млрд. кубометрів, тобто майже 50 відсотків річної потреби країни.

   Таких запасів газу в газосховищах, як у Чехії (якщо перерахувати на величину країни або річне споживання), має небагато європейських країн. Але збільшення потужності „комерційними структурами” не мусить означати останнє слово в цьому питанні. Своє слово може сказати і держава. Представники уряду під час кризи заговорили про ідею, щоб і природний газ став складовою Державних натуральних резервів, подібно як пальне.

   Однак кожен експерт вам підтвердить, що найпростіше використовувати газ з труби, бо з газосховищами – технологічно – все набагато складніше. Одним словом, це не балон, де можна кран відкрити і закрити хоч сто разів на день. Типове газосховище – це порожнина глибоко під землею, звідки колись добували нафту, а тепер туди під високим тиском влітку закачують газ, щоб взимку, у випадку потреби, його звідти добувати. Існують також надземні газосховища, умовно кажучи, великі „балони”, цистерни, що стоять на землі, або присипані землею, але їхня потужність маленька, дуже маленька. Але існують і винятки, їх лише чотири у всьому світі і один з них саме в Чехії. В невеликому селі Гає, що 50 кілометрів на південь від Праги, люди в хатах газу з газопроводу не мають.  Газопроводу там спочатку не було, а потім село і жителі не захотіли. Звикли до балонів. Але під землею, на глибині одного кілометра, в колишній шахті по добуванню руди, сприятливі геологічні умови дозволили збудувати резервуар для 72 млн. кубометрів  газу. Довжина підземних коридорів аж45 кілометрів! Газосховище біля села Гає може постачати газ для головного міста Праги аж 60 днів улітку або 9 днів у період найсильніших зимових морозів. Але головна вигода цього газосховища, експлуатованого з 1998 року, це можливість оперативного реагування і плавної зміни режиму: коли треба, газ швидко добувають, а коли „на землі” газу вистачає і в системі з’являється лишній газ, його відразу закачують під землю. Однак це газосховище обійшлось компанії RWET rangas недешево – 2,8 млрд. чеських крон, тобто 100 млн. євро.

   Криза у зв’язку із припиненням поставок газу з Росії закінчилась для Чехії ввечері 20 січня. Однак поява перших кубометрів російського газу не завадила чеським спецслужбам, розвідці і контррозвідці попередити чеський  парламентський комітет у справахоборони і безпеки, що в повторенні такої кризи в майбутньому не маєсумніву. Питання, на думку спецслужб, стоїть так: коли знову, і як часто будуть такі кризи повторюватись?

 

 

 

 

 

Український журнал