Ukraiński Żurnal - 10/2008

Славісти світу зустрілися в Охріді

   Текст:  Владислав Ґрешлик, Пряшів

   Республіка Македонія впродовж тижня (10–16 вересня 2008-го) вітала учасників ХІV Міжнародного славістичного конгресу, який став складовою частиною Року македонської мови. Цьому відповідав і склад промовців урочистого відкриття на чолі з президентом цієї балканської держави.

   Хоча з 721 зголошених доповідей через різні причини прозвучали не всі, в кінцевому результаті складно було вибрати, котрий саме виступ прослухати, бо сесії проходили здебільшого паралельно в 10–12 залах. А після них – тематичні блоки, круглі столи, презентації актуальних видань, вернісажі виставок.

   Найбільше виступів було в частині, присвяченій лінгвістиці. Порівняльні аналізи, на перший погляд, аж надто вузьких питань, наприклад, етимології окремого слова, принесли цікаві доповіді. За декотрими авторами, в яких було більше виступів, із залу в зал переходило і немало слухачів. Не менш ґрунтовною та привабливою була й друга частина доповідей з тематикою літературознавства та фольклористики. Історія східнослов’янського бароко, візантійсько-слов’янських елементів у культурі Словаччини (передусім періоду ХVІІІ ст.) та інші питання викликали жваву дискусію, яка мусила продовжуватися в кулуарах, бо п’яти офіційно виділених для неї хвилин явно не вистачало. Третя частина доповідей була спрямована на історію славістики.

   Наперекір тому, що всі виступи мусили бути опубліковані ще до конгресу, і ознайомитись з ними можна було в окремих збірниках делегацій тридцяти держав, на виступах завжди вистачало зацікавлених учасників. На жаль, і тут не обійшлося без позанаукових ексцесів. На початку ХХІ століття один з представників найбільшої в історії слов’янської імперії договорився до того, що нема української мови, а існує тільки „южнорусскоє наречіє“. Не обійшлося і без мови та ідентичності русинів („замалчиваємий етнос і непризнанний язик как визов Європе“). Шкода, що це не знайшло адекватної науково аргументованої відповіді. Дискусія до цієї проблематики була вміло ведена так, що „незаплановані“ дискутанти просто „не помістилися“ до виділеного для неї часу.

   Конгрес супроводжувала виставка наукових публікацій в галузі славістики, переважно за останніх п’ять років. Для учасників були проведені й екскурсії по тисячолітньої давнини священних місцях Охріда та його околиць, де колись знайшли сприятливі умови для своєї теологічної та культурної діяльності вигнані з Великої Моравії учні святих Кирила та Мефодія. Вражало, як македонці глибоко, зі знанням справи поважають історичні пам’ятки, реставрують та публікують їх.

   Наступний конгрес славістів має відбутися в 2013 році в білоруському Мінську.