УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Ukraiński Żurnal - 3/2009

Пісні свободи

(Скачати весь номер: 3/2009 [PDF, 2.4 Mb])

 

   Текст: Роман Кабачій, Київ

 

    

   Попри існуючу в Україні любов до хорів і повсюдні колективні виконання народних пісень, на сьогодні немає колективу, який би міг робити обов’язкові щорічні тури всіма обласними центрами та збирати аншлаги, а у випадку Києва – ще й додаткові концерти. Такий хор, щоправда, є, але з-поза меж України: Кубанський козачий хор із Краснодара. Феномен цього хору, якому у 2011-му виповниться 200 літ, дивує багатьох цінителів народного мистецтва в Росії, Україні і по всьому світу. Починався колектив як Співочий хор Чорноморського козачого війська, а за радянськихчасів отримав статус державного та нинішню назву.  

   „Боже Всесильний, дай мені крила, я на Кубань як орел полечу”, – починається перший із трьох компакт-дисків пісень під загальною назвою „Музичне приношення Україні”. На четвертому диску записано козацькі танці від студії танцю при хорі. До першого диску ввійшли записані на Кубані та проспівані хором козацькі пісні і балади (деякі літературного походження). До другого – ліричні, жартівливі пісні, записані на Кубані. До третього – пісні, написані кубанською говіркою (балачкою) різними авторами, у т. ч. керівником хору Віктором Захарченком. Деякі з них звучать цілком літературною мовою.

   „Своїми авторськими творами я намагався в міру своїх сил примножити народну музичну скарбницю України. Я чув, як в Україні співають мої пісні. Це мене радує та надихає писати нові й нові пісні”, – написав Захарченко у передмові до диску. Його пісні й справді дихають кубанською традицією і доповнюють той багаж пісень із народу, що його він виніс із рідної станиці Дядьківської та зібрав по Кубані. Коли Захарченко пише про виконувані „українські, російські і кубанські пісні”, він має рацію: не все співане на Кубані „балачкою” принесене з України, і не всі кубанці мають українське походження, а й російське також. Вживання російських слів у „балачці” настільки нетипове для суржика, що перше враження – зіпсутість мови, а однак все значно складніше: у степах Кубані народилася нова тотожність україно-російсько-кавказького пограниччя, іменованого західними дослідниками „фронтиром”. Мова пісень Кубані – це мова цього пограниччя свободи.

   Воля проглядається у всьому – у стилі поведінки хору на сцені, у виконанні жартівливих пісень, що їх співали по всьому СРСР-у, від „Вареничків” до неповторного кубанського варіанту „Розпрягайте хлопці, коней”, у розмаїтті козачого костюма та жіночої степової вишивки. Віктор Захарченко очоливхор у 1974-му, застосувавши для величезного колективу новаторський для тогочасу метод індивідуальності для кожного виконавця, започаткованої Ансамблем народної музики Росконцерту під керівництвом Дмитра Покровського. „Артисти

наші перетворились на манекени”, – нарікав Захарченко на штампи у організації хорового життя в Росії. Кубанському хору поталанило: його пощастило відживити. На одному диханні прослухаєте „Приношення Україні”, воно відспіване для нас і про нас кількома поколіннями хористів від 1978 року по сьогодні.

   Те, що після переселення Чорноморських козаків на чолі з Антоном Головатим за Азовське море основним становим рівнем залишалося вільне козацтво (незважаючи на наступні хвилі переселень у ХІХ ст.), спричинило, що саме козацькі пісні збереглися і розвинулися якнайкраще. Пісня „Ой чого ж ти почорніло, зеленоє поле” на Кубані виконується у двох варіантах. Їх посил і потужність видаються набагато могутнішими, ніж на прабатьківщині – в Україні. Культ Шевченка і його слова на Кубані досі у великій повазі, у тому числі завдяки Кубанському хору. „Спи, Тарасе, брате рідний, поки Бог не збуде”, – написана по смерті Кобзаря пісня прижилася й на Кубані. При хорі діє дитяча студія співу, й коли малі козачата вийдуть заспівати про ту „гірку долю, де ж я її діну”, мурашки по тілу вам забезпечені. Наприкінці вступного диску, – більш ніж несподіванка: записаний на Кубані варіант „Ще не вмерла Україна” – співається у більш оптимістичному ключі, ніж мінорний оригінал, разом з тим приспів виконується у ролі одного з куплетів. Усі встають.

 

  
Український журнал