Ukraiński Żurnal - 11/2008
Недемократичні вибори, які важко не визнати
(Скачати весь номер: 11/2008 [PDF, 2.6 Mb])Текст: Стефанія Кавалеуская, Варшава
28 вересня в Білорусі відбулися парламентські вибори. Їх чекали, але очікування було особливе: з тихою надією на „білоруське чудо“, розуміючи, що навряд чи щось зміниться, та все ж…
Офіційний Мінськ. Лукашенко: „Європі буде важко не визнати ці вибори“
Потрібно відзначити, що підготовка до виборів відбувалася під час значного поліпшення білорусько-європейських стосунків. Передусім, це було пов’язано з достроковим звільненням усіх політичних в’язнів та невизнанням Південної Осетії і Абхазії. Європа гаряче вітала всі заяви офіційного Мінська, навіть відверто популістські, стосовно забезпечення демократичних виборів, рівного доступу всіх кандидатів до ЗМІ і підтримки інших форм передвиборної агітації.
Й справді, ці вибори вирізнялися тим, що на початку багато експертів і учасників кампанії відзначали певне покращення умов для опозиційних сил. Наприклад, цього разу жодного з демократичних кандидатів не зняли з виборів під час агітаційної кампанії, хоча у 2004 році були десятки таких випадків.
Напередодні дня голосування і запланованої вуличної акції майже не було превентивних арештів і т.п.
Опозиція: „Бойкот виборів до намету?“
Звільнення Олександра Казуліна (один із політв’язнів, засуджений на 5,5 років, учасник президентської кампанії 2006) співпало з формуванням виборчих комісій. Таким чином, у склад дільничних комісій із 1300 представників опозиції потрапило
менше 500 осіб, в окружні – 38 зі 110 представників. Таке співвідношення залишилося майже непоміченим.
Частина лідерів демократичних сил закликала бойкотувати псевдовибори. Низка партій прийняла рішення про відкликання своїх кандидатів. У день виборів дехто демонстративно спалив своє посвідчення кандидата в депутати. Однак частина вирішила йти до кінця, мотивуючи своє рішення тим, що виборців не можна позбавляти можливості вибирати і голосувати. „Саме голосування було брутальним, результати виявилися гіршими, ніж були чотири роки тому. Рівень дострокового голосування виявися найвищий. Вибори пройшли за один тур, а у 2004 році другий тур був принаймні в одному окрузі. І новий склад Палати представників (ПП) виявився зовсім стерильним“. (Валєр Карбалєвіч, www.svaboda.org)
В результаті:
Центрвиборчком повідомляє: в голосуванні взяло участь 5.384 647 виборців або 76,7 %. Вибори відбулися у всіх виборчих округах. У першому турі вибрали всіх 110 депутатів Палати представників Національного Зібрання.
В парламент не пройшов жоден представник опозиції. Як відзначила Лідія Ярмошина, голова Центрвиборчкому в інтерв’ю БЕЛТА (Білоруське телеграфне агенство): „Шкода, що в нижню палату білоруського парламенту не ввійшли представники опозиційних партій. Це б внесло різноманітність у політичне життя“.
Опозиція влаштувала акцію протесту на одній із головних площ Мінська, міліція не втручалася, обійшлося без арештів і сутичок з АМАП (адзєл міліції асаблівага призначення).
ОБСЄ вибори признала недемократичними, хоча ідея обмеженого визнання Палати представників знаходить все більше прихильників на Заході.
Для аналізу результатів парламентської кампанії варто звернутися до даних дослідження НІСЭПД (Незалежний інститут соціальноекономічних і політичних досліджень), які підтверджують досить високу явку, представлену ЦВК, пояснюючи це соціальною інерцією білоруського суспільства. На запитання про можливих кандидатів голоси розподілялися наступним чином: депутат теперішнього Національного Зібрання – 16,9 %; керівник державного підприємства – 16,9 %; підприємець – 15,6 %; керівник громадської організації – 12,9 %; лідер опозиційної партії – 8,8 %; немає відповіді – 19,2 %. Таким чином, можна констатувати відносно невелику підтримку опозиційних сил на цих виборах.
Цікавим пунктом опитування є запитання про можливу фальсифікацію виборів: „Що б ви зробили, коли б дізналися, що результати виборів сфальсифіковані?“ Половина респондентів відповіла коротко:нічого; 26,7 % – розповіли б про фальсифікацію знайомим; 10,3 % – висловили готовність підтримати звернення кандидата до суду; і лише 7,6 % погодилися б вийтина вуличну акцію протесту. Відсутність натовпів на вулицях ці дані підтверджує.
Однак завершити хочеться позитивними даними. І такі є, бо на запитання „Як ви особисто вважаєте, чи потрібна Білорусі Палата представників Національного зібрання, чи життям країни може успішно керувати президент?“ 65 % респондентів відповіло позитивно, жити виключно за волею президента захотіли 21,4 % громадян. „Для порівняння відмітимо, що в Росії згідно з даними “Левада-центра” співвідношення відповідей на аналогічне запитання виявилося хоч і на користь парламенту, але не таке переконливе – 48 % vs 37 %“.
