Ukraiński Żurnal - 9/2009

Чарування з порівняннями

   Текст: Ігор Вакуленко, Київ

   Нещодавно Кабінет Mіністрів знову відзвітував про перевиконання плану доходів загального фонду бюджету: в липні зібрано на 0,3 % більше ніж необхідно. У Секретаріаті президента України цю інформацію спростували і вкотре звинуватили уряд у підтасовуванні бюджетних даних. За їхніми підрахунками, бюджет у липні недовиконано на 12,7 % – зібрано на 3,468 млрд. грн., або на 23,4 %, менше ніж у липні 2008 року. У зв’язку із цим до кінця року головний кошторис країни може недолічитися 32 млрд. грн.

   Та навряд чи такий дефіцит примусить уряд Юлії Тимошенко зробити секвестр бюджету на 2009 рік, як того неодноразово вимагав президент Віктор Ющенко. Єдиним, мабуть, авторитетом для прем’єр-міністра Тимошенко у питанні перегляду бюджету міг би стати Міжнародний валютний фонд. Але у новому меморандумі МВФ і керівництва України дефіцит сектора держуправління збільшено з 3 %до 6 %, що передбачалося першим меморандумом про співпрацю.

   Слід зазначити, що 5 листопада МВФ ухвалив рішення про надання Україні стабілізаційного кредиту у розмірі 16,43 млрд. доларів. Того ж місяця надійшов перший транш на суму 4,5 млрд. доларів. Другий – 2,8 млрд. – отримано у травні.А наприкінці липня рада директорів МВФ ухвалила надання Україні третього траншу стабілізаційного кредиту на суму 3,3 млрд. доларів. Ці кошти уряд вирішив спрямувати на погашення своїх зовнішніх боргових зобов’язань.

   Саме завдяки третьому траншу Кабмін зміг достроково погасити єврооблігації на 500 млн. доларів, таким чином закривши питання про можливий дефолт країни цього року. Втім, тепер інвесторів цікавить погашення боргів Національною акціонерною компанією (НАК) „Нафтогаз України“, що припадає на вересень 2009-го. Уряд неодноразово заявляв про переговори з інвесторами щодо реструктуризації заборгованості державної компанії, для недопущення дефолту НАК. Та результати цих перемовин поки що невідомі, і чи погодяться утримувачі єврооблігацій „Нафтогазу“ на пролонгацію, теж невідомо.

І в часі кризи можна „чарувати“ – з порівняннями

   Попри заяви посадовців стосовно щомісячного росту промислового виробництва, ситуація в українській промисловості не додає оптимізму щодо подальшого покращення ситуації в цілому. Так, на початку серпня у Міністерстві промислової політики повідомили, що зростання промвиробництва у липні 2009 року стосовно попереднього місяця становить 16 %. Але за перше півріччя 2009 року промвиробництво скоротилося на 31,1 % порівняно з аналогічним періодом 2008 року. Цікаво, що в умовах кризи прем’єр України і більшість міністерств та відомств аналізують динаміку зміни показників виробництва стосовно попереднього місяця, а не до аналогічного місяця минулого року, як це традиційно прийнято. Зокрема, в червні-2009 промвиробництво в країні зросло щодо травня-2009 на 3,1 %, тоді як порівняно з червнем-2008 його падіння становить 27,5 %, в травні ці показники становили відповідно: зростання – на 1 %, падіння – на 31,8 %.

Автомашини як символ кризи

   Однією з причин такого значного спаду виробництва в країні стало падіння автомобільної промисловості. В Асоціації автовиробників України „Укравтопром“ повідомили, що виробництво легкових автомобілів в Україні в січні-липні скоротилося на 83,9 % порівняно з аналогічним періодом 2008 року – до 43,012 тис. штук. За даними асоціації, виробництво автобусів у січні-липні скоротилося на 92,3 % порівняно з аналогічним періодом 2008 року – до 513 штук. Виробництво вантажівок – на 85,9 % по- рівняно з тим самим періодом 2008 року – до 1226 штук.

   Слід також зазначити, що за даними „Укравтопрому“, в липні виробництво легкових автомобілів знизилося на 14,9 % стосовно червня. Це вкотре довело, що впроваджена урядом 13-процентна надбавка до мита на імпорт автомобілів не здатна стимулювати збільшення їх виробництва. Як і нездатне це зробити зростання продажів автомобілів у липні на 16 %, спричинене частковим відновленням кредитування та знижками в автосалонах.

   Виходом із ситуації могло би стати стимулювання автопродажів, як це робиться, наприклад, у Німеччині, де ця держпрограма показала найкращі серед європейських країн результати. Проте Україна не може фінансувати будь-які програми зі стимулювання продажу нових автомобілів, як це роблять багато розвинених європейських країн. Тому єдиним виходом залишається зниження податкового навантаження на українських виробників, котре може стати одним із варіантів порятунку вітчизняного автопрому. Ще однією причиною падіння виробництва та продажів автомобілів стала недостатньо розвинена банківська система, стан якої погіршився з приходом кризи. Один приклад за всі – один із державних банків видає кредит на автомобіль під 23,5 % річних у національній валюті за умови першого внеску щонайменше 50 % вартості автомобіля.   Найзбитковішим з початку року став липень – за один місяць банки втратили близько 4 млрд. гривень. Загалом з початку року, за даними НБУ, збитки українських банків сягнули 18,3 млрд. грн. Досі найбільший збиток у банківській системі був зафіксований у травні – 2,7 млрд.  грн. Така стрімка збитковість пояснюється швидшим зростанням витрат (у січні–липні на 93,4 %, до 102,8 млрд. грн.), ніж доходів (+44,7 %; 84,4 млрд. грн.).

   Намагаючись підтримати банківську систему, Кабінет Mіністрів України разом з Національним банком провели рекапіталізацію трьох проблемних фінустанов: „Родовід Банку“, „Укргазбанку“ та банку „Київ“. Мораторій на задоволення вимог кредиторів, крім банку „Київ“, було знято. Для того, щоб продемонструвати населенню надійність рекапіталізованих установ, прем’єрка ухвалила рішення про переведення зарплатних рахунків членів Кабміну до „Родовід Банку“. Загалом за липень власний капітал банківської системи зріс на 8,6 млрд. грн. Але враховуючи, що на рекапіталізацію трьох банків уряд направив 9,5 млрд. грн., реальне зниження їх капіталізації становить 0,9 млрд. грн.

   Паралельно Нацбанк зменшив облікову ставку з 11 % до 10,25 %, відреагувавши на зниження темпів інфляції в липні. Це рішення не вплине на вартість кредитів, що залежать від депозитних ставок та фондування. Також НБУ вирішив заборонити банкам з вересня встановлювати різницю між купівлею і продажем валюти понад 2 %. Восени минулого року Нацбанк так само встановлював маржу купівлі-продажу валюти, проте у той час такий адміністративний захід ні до чого, окрім подальшої девальвації гривні, не призвів. З початку вересня минулого року українська валюта девальвувала приблизно на 65 %.

Contra spem spero! – Без надії сподіваюсь!

   Щодо подальшої економічнофінансової ситуації в Україні, посадовці та міжнародні фінансові інституції роблять різні прогнози. Наприклад, Юлія Тимошенко наприкінці червня заявила, що кризові явища в економіці України можуть розтягнутися не менш ніж на півтора року. „Є позитивні сигнали, але в той же час ситуація залишається кризовою, надзвичайно складною, і я не хочу її спрощувати, тому щоз кризою нам доведеться боротися не менше ніж півтора року“, – сказала Тимошенко.

   МВФ прогнозує зростання реального ВВП України наступного року на 3 %. Проте у Кабміні вже підрахували, що через кризу надходження до скарбниці в 2010-му знизяться на 22 млрд. грн. При цьому дефіцит бюджету наступного року за прогнозами МВФ у Мінфіні вважають надто оптимістичним.