Ukraiński Żurnal - 12/2009

Інформаційний грип підклав українцям свиню

(Скачати весь номер: 12/2009 [PDF, 2.4 Mb])

   Текст: Богдан Бачинський, Львів

 

   Прокинувшись вранці 30 жовтня, українці несподівано дізналися про важливу для кожного новину: в Україні епідемія свинячого грипу! В дев’яти областях Західної України запроваджено карантин та заборонено усі масові заходи, закрито школи, університети, дитячі садочки, а заклади громадського харчування попросили скоротити роботу або тимчасово її призупинити. Народ шокований. Ще вчора всі були здорові, а від початку листопада кілька разів на день українцям з усіх інформаційних рупорів будуть повідомляти про кількість хворих та померлих від грипу.  

 

   Так, станом на 16 листопада офіційна статистика Міністерства охорони здоров’я повідомила про 299 смертей внаслідок захворювання на грип. Загальна кількість осіб, що захворіли від початку епідемії – 1 364 939, з них 75 862 особи госпіталізовано, а 40 490 осіб вже виписано з лікарень, з них тільки 7 923 з діагнозом грип, пневмонія.

   Станом на 11 листопада в Україні із понад 300 випадків з підозрою на свинячий грип лабораторно підтверджено 70 випадків захворювання на грип вірусу A/H1N1. З них 14 – зі смертельним результатом. Цікаво, що в коментарі перший заступник міністра охорони здоров’я Василь Лазоришинець зазначив, що „це не означає, що всі інші не є померлими від цього вірусу грипу, тому що все залежить від способу збору матеріалу і його транспортування“. А з 13 листопада в країні взагалі офіційно не оприлюднюються дані про кількість лабораторно підтверджених випадків захворювань пандемічним грипом. „Україна в пандемії грипу А/Н1N1,і зараз не грає ролі, скільки буде виявлено цих випадків, ми повинні всіх лікувати однаково“, – заявив той же Лазоришинець.

   Нагнітання паніки було свідомим та цілеспрямованим. На початку жовтня в інформаційний простір почалося активне закидання інформації про небезпеку, яку приніс грип штаму А/H1N1 у світі та Європі, про необхідність закупки єдиного засобу, що лікує цей вид грипу – „Таміфлю“. 21 жовтня фармацевти попросили уряд дозволити їм підвищувати ціни на ліки, а через два дні головний санітарний лікар країни Олександр Біловол почав розповідати, що загрози епідемії грипу в жовтні немає, вона очікується на кінець листопада. Втім, уже 23 жовтня з’явилося чимало повідомлень про масові захворювання грипом у Тернополі та інших регіонах Західної України. Шпальти та ефіри рясніли лікарськими порадами тим, хто занедужав, та першими зауваженнями лікарів про те, що краще утриматись від активного життя і посидіти вдома.

   27 жовтня стало ключовим у початку інформаційної війни проти народу. З’являється повідомлення про смерть сімох тернополян від поки що невідомого грипу. Робиться припущення, що це свинячий грип. Незважаючи на те, що це повідомлення не містило фахових коментарів медиків і не мало жодного підтвердження, звістка про новий вірус грипу швидко поширилася Україною і була максимально підтримана ЗМІ. В цей же день найбільш рейтинговий телеканал „Інтер“ подав, знову ж таки неперевірену, інформацію про другий випадок смертності від вірусу А/H1N1 на Закарпатті (перший був у червні) в Україні. При цьому в повідомленні йшлося про те, що від початку жовтня саме в Західній Україні від пневмонії померло 20 осіб. На упередженість інформаціївказує в першу чергу те, що в Україні немає лабораторії, яка б могла достовірно виявити вірус свинячого грипу, а в другу – те, що кожного дня як в Україні, так і в будь-якій країні світу від пневмонії помирає багато людей. Ця інформація є загальновідомою і доступною, однак ЗМІ зумисне наголошували на одиничних випадках та поширювали інформацію про нетиповість перебігу хвороби та летальність.

   Саме після цього щодня з’являються повідомлення про нові смерті від грипу. Географія умовної загрози розширюється з Тернополя на Львівщину, а потім і на всю Західну Україну. І вже у п’ятницю, 30 жовтня, оголошено карантин у дев’яти західних областях. За три дні від першого загрозливого повідомлення уряд прийняв таке важливе для країни рішення, що є безпрецедентно швидко. При цьому наводилися статистичні дані, які тільки посилювали паніку. Зокрема, впереміш дають статистику хворих на ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція), грип, домішуючи підозри на свинячий грип та смертність від пневмонії.

 

 

У паніки великі очі

   Наступного дня після першого повідомлення про смертельні випадки від грипу в Тернополі, у Львові та інших містах дев’яти „заражених“ областей вишикувались

величезні черги в аптеках, де скуповували все, що було як від грипу, так і звичайного ГРВІ. В результаті у понеділок, 2 листопада, коли люди вперше вийшли на роботу після оголошення карантину, в жодній аптеці міста не можна було знайти не тільки медикаментів, але й звичайних марлевих пов’язок. За два вихідні дні люди викупили всі запаси навіть зі складів. Тим часом, з усіх куточків до громадськості доносилася інформація про те, що кількість померлих від ускладнень грипу складає вже 67 чоловік.

   Заяви політиків в декілька разів пришвидшили поширення паніки в суспільстві.   Паніку посіяло одне повідомлення, яке одразу отримало максимально політизоване обговорення у кількох найбільш рейтингових політичних передачах, що проходили в п’ятницю та неділю. Кількох заяв політиків, яким українці вже давно перестали вірити, чомусь виявилось достатньо, щоб спричинити реальні проблеми. Дефіцит марлевих пов’язок породив ще більший попит на них, а відтак і створив майданчик для самореклами політиків як місцевого, так і національного розливу.

   У перші ж дні „маскового“ голоду, активісти львівського осередку Партії регіонів у блакитному вбранні роздавали на вулицях Львова захисні маски. Це тільки посилювало паніку. Не відомо, чи партія Януковича здобула за це політичні дивіденди, адже в цей час масок не міг дістати ніхто, а тому почуття людей до „благочинців“, радше за все, були змішаними. Орієнтований на електорат „західняків“ лідер партії „Свобода“ Олег Тягнибок, який балотується у президенти, заявив, що виділить з передвиборчого фонду 1 млн. грн. на боротьбу з грипом.   

   Однак у подальшому цей крок не мав інформаційного продовження, що наводить на думку, що якщо мільйон і витратили, то хіба на рекламу та піар самого кандидата. Однак найбільше електорального урожаю на епідемії хотіли здобути саме київські політики і в першу чергу ті, за кого голосуватиме Західна Україна, тобто Тимошенкота Ющенко. В перші ж дні інформаційної грипозної атаки прем’єр приїхала в „охоплений епідемією“ Тернопіль, а Ющенко наступного дня відвідав Львів. Прем’єр традиційно засипала популістськими обіцянками: „Вже виділено 50 млн. грн. на закупівлю перших необхідних засобів лікування. Крім того, буде виділено додатково 0,5 млрд. грн. для закупівлі медпрепаратів і лікувальних засобів, в т.ч. лабораторій“. Як заявив міський голова Львова, станом на 17 листопада місто не отримало жодної копійки на боротьбу з грипом. Президент був більш прагматичним і запропонував заборонити рекламу тих медпрепаратів, які не допомагають.

   Ймовірно, спочатку очікувалось, що кампанія проти грипу, як і подібні військові кампанії, які організовує Росія чи США, зможе відвернути увагу громадськості від інших проблем, таких, як інфляція, корупція, злочинність тощо. Прем’єр сподівалась на розчулення виборців та мобілізацію свого електорату. Виходячи з цього, немає нічого дивного, що вірус свинячого грипу знайшли на заході країни і тільки тут оголосили епідемію. Адже саме „західняки“ на сьогодні є найменш визначеними щодо підтримки кандидатів на президентську посаду і саме за цей електорат точитиметься найбільша боротьба. Водночас, Віктору Януковичу епідемія стала також при нагоді, адже паніка навколо грипу дає йому можливість гострої критики дій уряду та прем’єра.

 

 

Нічого особистого – тільки бізнес

   По мірі отверезіння преси, яка почала більш критично висвітлювати перебіг епідемії, влада зрозуміла, що може частково і втратити підтримку електорату, а тому…. почала шукати винних. Оскільки зробити будь-що інше, більш корисне, вона просто неспроможна. Так, спочатку Юлія Тимошенко звинуватила фармацевтів за створення дефіциту засобів лікування, згодом вона зробила закиди журналістам у нагнітанні паніки. Нарешті десь із двадцять негативно налаштованих проти президента лікарів, мабуть із партійною пропискою та непереборною прихильністю до Юлії Володимирівни, у відкритому листі звинуватили президента у штучному зараженні грипом мешканців Західної України, з метою отримання виборчих дивідендів…

   Однак апофеозом стало звернення прем’єра до прокуратури з проханням перевірити факт закупівлі Міністерством охорони здоров’я препарату „Таміфлю“ зазавищеною ціною. При цьому вона наголосила, що МОЗ протягом останніх трьох років купує ліки та медапаратуру у кілька разів дорожче ніж пропонують виробники.

   Зазначимо, що такий факт справді має місце, однак це відбувалося не тільки за згодою, але й за прямими вказівками прем’єра як керівника Кабміну. Очевидно, що на цьому заробили „свої люди“, а тепер потрібно знайти винних. Однак виникає запитання: якщо в краї ні немає епідемії свинячого грипу і офіційно було зареєстровано до 20 випадків вірусу А/H1N1, то навіщо нам 700 тис. упаковок цих ліків? Тим більше дивно купувати його за завищеною ціною, коли Всесвітня організація охорони здоров’я ще влітку офіційно заявляла про готовність безкоштовного надання великої партії „Таміфлю“. Виробник цього препарату компанія „Roche“ на своєму офіційному сайті від 1 липня цього року оприлюднила

список країн, включаючи Україну, які можуть закупити „Таміфлю“ за низькою ціною – 6 євро за упаковку. Виникає запитання: чому уряд скористався послугами постачальника компанії ЗАТ „Ганза“, в результаті чого ціна препарату зросла до 22,8 євро?

   Якщо „Таміфлю“ це препарат, який не виробляється в Україні, то захисні маски до списку дефіцитних та дорогих ліків потрапили тільки під час епідемії. Так, з 30 жовтня по 15 листопада цього року через митницю „пройшли“ 27 млн. масок.

 

 

Маніпуляція фактами чи епідемія?

   Що ж справді відбувається в Україні? Цього поки що не береться прогнозувати ніхто, адже епідемія насправді ще не почалася. Її, як і раніше, очікують на кінець грудня – початок січня.

   Порівняльний аналіз статистичних даних за попередні роки вказує на те, що на сьогодні про епідемію говорити не можна, адже про неї не говорили ні у 2008-му, ні у 2007-му, ні ще раніше, коли захворюваність грипом та пневмонією були значно вищими.

   Наприклад, за 9 місяців поточного року від грипу та його ускладнень померло на тисячу людей менше, ніж за аналогічний період 2007 року, коли про епідемію і карантин ніхто навіть не заїкався. I за весь тритижневий епідеміологічний марафон померло 299 людей, тоді як у 2007 році щотижня від грипу і його ускладнень в країні вмирала 131 людина, а в 2008-му – 123 людини, аналогічна ситуація була і в попередні роки. Така ж ситуація і по захворюваності. Наприклад, у тому ж 2007-му, який вважався більш-менш благополучним, за 9 місяців кількість хворих від грипу і ГРВІ склала 6 мільйонів 279 тисяч 819 людей, тобто майже на мільйон більше ніж цьогоріч. Тому потрібно визнати, що карантин у дев’яти областях оголосили без перевищення епідеміологічного порогу захворюваності, а освітні заклади вперше закрили без опрацювання та оприлюднення офіційної статистики захворюваності учнів та студентів.

   Якщо про епідемію грипу ще можна сперечатися, адже рік ще не завершився, а люди продовжують хворіти, то говорити про епідемією свинячого грипу мабуть взагалі не можна. Адже у світі ситуація із цим видом грипу значно складніша. У Німеччині свинячим грипом захворіло 3 075 осіб, у Росії – 3 122, а в Україні підтверджено лише 70 випадків. 

 

 

Після окупації

   Економічне становище дев’яти окупованих карантином областей виглядає, як після війни. Грип вдарив по гаманцях нічим не менше, аніж інфляція та економічна криза. Шалені втрати понесла туристична галузь. Наприклад, на початку листопада були дні, коли у львівських готелях не було жодного (!) туриста, у середині місяця готелі мали 10 % завантаження, що є надзвичайно низьким показником. Економічні збиткимають і інші галузі, адже три тижні людям не тільки говорили, але й максимально стимулювали, щоб вони нічого не робили, а тільки сиділи вдома та їли пігулки. Однак найбільші втрати ще попереду, адже сильно постраждав імідж найбільш туристичних регіонів країни, який виправити цього року вже не вдасться.

   Можна виправдати лікарів тим, що вони діють на випередження. Адже без наявності в країні лабораторій не можна вчасно виявити вірус грипу А/H1N1. А як стверджують медики, єдиний ефективний препарат „Таміфлю“ потрібно вживати в межах перших чотирьох днів перебігу хвороби. Тому бити на сполох необхідно. Адже боротьба з вірусом за ці три тижні яскраво продемонструвала відсутність доступної і якісної первинної меддопомоги, а також майже повний параліч лабораторно-діагностичної служби. Запитання, чи можна виправдати чиновників та політиків за їх злочинну недбалість та цинічну корисливість, можна вважати риторичним.