Ukraiński Żurnal - 12/2009

Мертві рятівники

   Текст: Віра Ковалевська, Київ

   Через педофільский скандал (трьох народних депутатів від Блоку Юлії Тимошенко підозрюють у зґвалтуванні неповнолітніх) і епідемію грипу в Україні знову залишилася без уваги проблема медичної техніки для лікування онкологічних хворих, яка не працює через халатність чиновників.

    В Україні склалася дуже важка ситуація з онкологічними захворюваннями – зареєстровано майже мільйон хворих, щороку помирає 90 тисяч людей. У 2007 році київська міська влада закупила обладнання для центру позитронно-емісійної томографії. ПЕТ – технологія, яка дозволяє точно визначити розмір і місце розташування пухлини. ПЕТ- сканування проводиться за допомогою радіонуклідів, які в невеликій кількості вводяться в організм пацієнта. Для вироблення цих радіонуклідів будується циклотрон – фактично, йдеться про невеликий ядерний реактор. Таку надзвичайно складну техніку вирішило закуповувати українське Міністерство охорони здоров’я.

Немає коштів – немає кадрів

   Для обладнання ПЕТ-центру з державного бюджету було виділено 228 млн. грн., ще близько 100 мільйонів згодом знайшла столична міська влада. Будувати ПЕТ-центр вирішили на території Київської міської онкологічної лікарні. Побудувати бункер, встановити обладнання та налагодити його роботу – справа дійсно непроста. Проте українська влада досі не впоралася навіть з будівництвом бункера, нібито через брак коштів. З вікна лікарні можна помилуватися голими цегляними стінами майбутнього медичного центру. Окрім ПЕТ-діагностики в центрі мали б також працювати два лінійні прискорювачі – це апарати для безкровного видалення пухлин. Рік простою апаратури – це десятки, якщо не сотні людських життів.

   До того ж, у вересні цього року збіг гарантійний термін на апаратуру, що стоїть сьогодні без діла ледь не під відкритим небом. Без гарантії виробник не братиме участі в налагоджені обладнання, а без виробника обладнання налагодити неможливо. До того ж, фахівці твердять, що придбане обладнання працювати не буде в будь-якому разі, адже техніку чомусь купили в різних виробників, а зібрати докупи можна лише апаратуру однієї фірми. Крім того, робота центру коштуватиме близько 3,5 млн. євро на рік, для української системи охорони здоров’я це непомірно велика сума. Зрештою, обох фізиків, які працювали в Київській онкологічній лікарні, переманила до себе приватна клініка, і тепер гостро стоїть ще й кадрове питання (хоча фахівців, які вміють працювати з ПЕТ, в Україні і так не готують). Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко обіцяла, що ПЕТ-центр у Києві запрацює ще до нового року, проте, з огляду на викладені вище обставини, в це мало хто вірить.

Аби тільки запрацював…

   Треба визнати: українській системі охорони здоров’я сьогодні не по зубах відкриття ПЕТ-центрів. Чиновники від профільного міністерства та інші представники влади використовують закупівлю техніки, ліків, будівництво лікарень тощо лише як спосіб заробити грошей. Кошти на будівництво ПЕТ-центру, які втекли крізь пальці керманичів столиці, – зайве тому підтвердження. Як і історія з Дитячою лікарнею майбутнього – на зібрані від благодійників 48 млн. доларів досі не побудували навіть фундамент, хоча за планом лікарня мала б запрацювати вже минулої весни.

   Лінійний прискорювач в Інституті нейрохірургії в Києві стоїть також з 2007 року. Гроші на цей апарат збирали всією країною, його робота – питання знову ж таки не життя, а смерті. Зібрано було 57 млн. грн., апарат купили чи то за 33 млн. грн., чи то за 17 млн. грн. Решту грошей витратили нібито на інше обладнання. Проте громадськість ладна закрити очі на питання розподілу коштів (в Україні всі вже давно змирилися з системою відкатів та „зникнення“ більшої частини виділених на корисну справу грошей) – аби тільки лінійний прискорювач запрацював. Побудувати для нього бункер і налагодити роботу не так вже й складно – але відкриття лінійного прискорювача постійно відкладається на невизначений термін. Справа в тому, що українська влада не має цікавості до лікування онкологічних захворювань, а має лише інтерес до закупівлі техніки, яка в країні проходить за надзвичайно непрозорими схемами, і освоєння коштів на будівництво.

   До речі, майже всі ліки і техніку Україна офіційно закуповує в кілька разів дорожче, ніж вони насправді коштують. Наприклад, будівництво схожих ПЕТ-центрів разом iз придбанням техніки коштує близько 40 млн. грн., а аж ніяк не 300. Місцеві благодійніфонди почали враховувати специфіку витрачання коштів українським державним апаратом і намагаються тепер не давати гроші державі, а вести проект від початку до відкриття без участі влади. Те саме можна порадити і міжнародним організаціям. На жаль, довгоочікувана демократія не принесла ладу в соціальну сферу. Міністерство охорони здоров’я, яке традиційно очолюється людиною президента Віктора Ющенка, працює в тісному контакті зі Службою безпеки України, якоютакож керує близька до президента людина Валентин Наливайченко. Статті в ЗМІ та виступи громадських організацій не мають ніякого резонансу у владі чи у правоохоронних органах. А на життя полковника СБУ, який розслідував зловживання в медичній сфері, було скоєно замах. Зловмисників досі не знайшли, і, за інформацією з джерел, навіть не шукають.