УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Ukraiński Żurnal - 12/2009

Фільм

(Скачати весь номер: 12/2009 [PDF, 2.4 Mb])

   Текст: Анна Небеська, Київ

 

„Серце на долоні“ („Serce na dłoni“)

2008 / Польща / 96 хв.

режисер: Кшиштоф Зануссі

жанр: драма

 

 

   Фільм є спільним творінням двох кінокомпаній: української SOTA Cinema Group і польської „Студії документальних і художніх фільмів“. Хоч за жанром це драма, але можна було б визначити його як драматичну комедію. Комічна погоня за життям і смертю викликає захоплення. Перед глядачем два головних герої, дві протилежності, яких грайлива доля зводить разом. Один – невдаха, який не може жити за законами цього світу і шукає смерті, а другий – багатий, успішний власник мережі супермаркетів, що має хворе серце і потребує пересадки, бо інакше жити не зможе. Впродовж усього фільму вічна тема життя і смерті розкривається у комічних сценах.

   У невдахи Стефана ніяк не виходить здійснити задумане – то його рятує якийсь перехожий, то мотузка зривається; все говорить йому, що помирати ще рано. Поряд із ним з’являється людина, що ніколи не знала нещастя, яка має все і впевнена у своїй владі над власною долею. Бізнесмен Константи навіть думки не допускає, що може померти.

    Один женеться за смертю, не бачачи у земному житті нічого хорошого, а інший не сприймає смерть як таку. Цей тандем грають українець Богдан Ступка і молодий поляк Марек Куделко, і вони якнайкраще зобразили своїх героїв. Ступка, що вже знає життя, має досвід, прекрасно зіграв властолюбного і впевненого бізнесмена Константи, а Куделко чудово підійшов для ролі недосвідченого юнака, що заплутався у собі. До речі, Богдана Ступку нагороджено за кращу чоловічу роль у фільмі на III Римському міжнародному кінофестивалі 2008 року.

   Третім головним героєм можна було б назвати музику. Вона є постійним супутником двох чоловіків, виражає настрій сцен і передає внутрішню сутність героїв. Для Стефана вона ніжно-сумна, витончена, а для бізнесмена Константи– насмішкувата і комічна. Так само і світло грає важливу роль: впродовж фільму складається враження холодного зимового дня, коли немає сонця і тепла, і лише світанок наприкінці нагадує, що весна вже незабаром, а з нею і продовження життя.

   Кохання у драмі, звичайно, теж присутнє, хоча й відіграє другорядну роль. Воно тісно вплетене у події і допомагає розкрити основну тему фільму.

   У фільмі гармонійно поєднуються питання ставлення до життя і смерті з життєвими ситуаціями, в яких вони втілюються. Гарно підібрана музика, чудова робота оператора, режисера й акторів роблять картину цілісною і цікавою.

 

Український журнал