УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Ukraiński Żurnal - 4/2010

Дорогі жарти

(Скачати весь номер: 4/2010 [PDF, 2.6 Mb])

   Текст: Їржі Комінек, Прага

 

   У середині лютого в чеських ЗМІ розгорівся скандал навколо закупівлі австрійських броньовиків„Pandur“ для потреб чеської армії, за які чеські платники податків заплатять 14,4 млрд. чеських крон (564,6 млн. євро). Йшлось не про перше, і не про останнє спірне замовлення чеської армії.

 

   Два колишні менеджери австрійського збройового заводу „Steyr“, який нині знаходиться у власництві американської фірми „General Dynamics European Land Systems“, стверджують, що процес замовлення супроводжувала корупція, на якій наживались найвищі представники двох найбільших чеських політичних партій, а саме правої Громадянської демократичної партії (ODS) і лівої Чеської соціально-демократичної партії (ČSSD).

   Вольфганг Габіцль і Гервіг Єдлаукнік на приховану камеру сказали журналісту чеської газети „Mladá fronta dnes“, що прикинувся торговцем векселями, що компанія „Steyr“ через посередника платила хабарі політикам як з ODS, так і з ČSSD.

   Після того, як „Mladá fronta“ оприлюднила цю інформацію, обидва австрійські менеджери змінили свої свідчення і твердили, що вони „лише жартували“.

   Габіцль і Єдлаукнік запевняли, що на цьому замовленні нажились, зокрема, нинішній голова соціальних демократів Їржі Пароубек і теперішній чеський міністр оборони Мартін Бартак з ODS.

   Як Пароубек, так і Бартак гостро виступили проти цього звинувачення. Пароубек навіть подав у суд і зажадав від уряду Яна Фішера провести докладне розслідування справи.

   Обидва австрійські менеджери стверджують, що з Пароубеком вони зустрілись у 2002 році. Однак останній це заперечує.

   „У 2002 році я обіймав посаду заступника мера Праги, я не мав жодної посади в уряді, ані в правлінні соціальної демократії, і на рішення стосовно цього замовлення я не мав і не міг мати прямого чи непрямого впливу“, – сказав Пароубек.

   Проблема у тому, що то був саме уряд Пароубека, котрий у квітні 2006 року уклав договір з компанією „Steyr“ про закупівлю 199 броньовиків „Pandur“ за майже 24 млрд. чеських крон (941 млн. євро).

   Після виборів новий уряд, очолюваний ODS, опротестував цю угоду і на зламі 2007–2008 років скасував її. Тодішній голова уряду Мірек Тополанек уповноважив майбутнього міністра оборони Мартіна Бартака домовитися про новий контракт.   Після інтенсивних і затяжних переговорів контракт було укладено у березні 2008 року, коли уряд погодився з пропозицією Бартака і придбав тоді 107 броньовиків „Pandur“ за 14,4 млрд. крон.

   Кількість панцерників зменшилась, а от ціна кожного підвищилась на тридцять відсотків. Бартак аргументував нову вартість тим, що у новому контракті треба було врахувати інфляцію і краще обладнання нових бронемашин.

   Окрім того, Бартак спростував звинувачення Габіцля і Єдлаукніка, що колись зустрічався з представниками фірми „Steyr“.

   „Усю цю справу я вважаю цільовою політичною грою на дискредитацію“, – заявив Бартак.

   Згідно з кулуарною інформацією від добре поінформованих джерел, Бартак із „зекономленими“ державними грошима за меншу кількість закуплених броньовиків „Pandur“ взявся за організацію як мінімум двох інших, ще менш прозорих, закупівель для чеської армії.

   За т.зв. зекономлені гроші уряд Мірека Тополанека у квітні 2009 року, тобто у той момент, коли уряд уже був у відставці, вирішив закупити чотири транспортні літаки іспанського виробництва EADS-CASA 295M за 3,5 млрд. чеських крон. Увесь процес купівлі знову організовував Мартін Бартак, до того ж, без оголошення конкурсу.

    Офіційною причиною стало те, що CASA була згідна обміняти п’ять виведених з ладу армійських літаків чеського виробництва L-159 за один літак EADS-CASA. За інші три транспортні літаки армія заплатила би „лише“ 3,5 млрд. крон (135 млн. євро). Однак відповідно до доступної інформації та торговельних контрактів виходить, що у дійсності вся закупівля обійдеться платникам податків у суму мінімально 7 млрд. крон, тобто 1,75 млрд. крон (68,6 млн. євро) за один літак, що є просто астрономічною сумою.

   Кількома місяцями пізніше, у грудні 2009 року, міністр оборони Бартак підписав договір на суму 4,5 млрд. чеських крон (176,4 млн. євро) з італійською фірмою „Iveco“ про постачання 120 броньовиків LMV – і знову без оголошення тендеру.   

   Міністерство відкидає застереження про будь-яку непрозорість закупівель і твердить, що все в порядку. Так само, як і у 2001–2004 роках, коли велись сумнівні переговори про закупівлю, а пізніше – про десятилітню оренду шведських літаків-винищувачів „Gripen“, що обійшлось чеській державі у майже 20 млрд. крон (484,2 млн. євро).

   Через цю угоду про літаки „Gri pen“ з Чехією і подібні угоди з Угорщиною, Саудівською Аравією і Кенією свої посади втратили чільні представники британського збройового заводу „BAE Systems“, який разом зі шведським заводом „Saab Aerospace“ виробляє літаки „Gripen“. Британські органи звинуватили високопосадовців „BAE Systems“ у хабарництві.

   Розслідування „справи Gripen“ відбувалось і в Чехії, однак навіть зізнання колишнього шефа чеської дипломатії Яна Кавана (яке задокументувала прихована камера британського телебачення) про те, що йому було відомо про хабарі у Чехії, не спричинилось ані до обвинувачення чеських політиків, ані до суду.

 

Український журнал