Ukraiński Żurnal
Всі попередні номери
Наш читачу!
Як передбачали декотрі аналітики ще пів року тому, з настанням осені неминуче наступить похолодання не лише на вулиці, а й у відносинах із новою владою. Надія і віра в те, що Україні конче потрібні зміни й «гірше бути не може», помаленьку зникає. І помітно це не так у стосунках влада–виборці, як влада–фахівці. Пів року після обрання шостого президента України всі очікують певних результатів.
Дива, як не дивно, наразі не сталося. А некомпетентність і безвідповідальна кадрова поведінка нової української політичної еліти даються взнаки. Останні події довкола т.зв. «формули Штайнмаєра» й розведення військ — достатньо яскравий приклад. Знижується довіра суспільства до війська і війська до влади.
Спостерігаючи за міжнародною ситуацією і за поведінкою Кремля, стає зрозумілим, що Україна за останні пів року свої позиції не лише не покращила, але й не зберегла. Дедалі очевидніше, що в Зеленського й Ко немає ніякого таємного плану, а є лише бажання і, знову-таки, наївна віра в диво. І якщо ще два місяці тому Володимир Зеленський мріяв і добивався зустрічей із Дональдом Трампом чи Володимиром Путіним, сподіваючись на їхню результативність, то тепер ці зустрічі можуть стати страшним сном не лише для Зеленського, але і для України.
А головною проблемою Володимира Зеленського, його уряду і його парламенту, як показують останні моніторинги проросійських і російських дезінформаційних ЗМІ, є не активісти-патріоти, яких люди Зеленського наважуються називати «воюючою меншістю», а ті, кому новообраний президент намагається йти назустріч. Бо для згаданих ЗМІ Володимир Зеленський дедалі більше нагадує Петра Порошенка і йде на поводі націоналістів. І в такому випадку Зеленський може втратити не половину своїх виборців, а набагато більше. Час задуматись.
Скачати повну версію: 9/2019 [PDF, 6.5 Mb]
Всі попередні номери
