Ukraiński Żurnal
Всі попередні номери
Наш читачу!
21 лютого цього року на восьмому поверсі будинку, що стоїть на вулиці Масарика в Пряшеві, на провізоричних умовах відкрив свою першу експозицію Музей русинської культури. Цей, як його називають, наймолодший музей Словаччини мав виникнути на основі поділу Музею українсько-русинської культури у Свиднику, який нині вже називається Музеєм української культури.
В новому музеї наразі нема жодних власних артефактів, окрім книжок, подарованих Світовим конгресом русинів. А експозиція, якою відкрився музей, вся позичена — або з греко-католицької церкви, або з приватних архівів (як можна довідатися зі словацьких медіа, — «після взаємної домовленості з музеєм у Свиднику, до Пряшева не було передано жодного артефакту»). Здається, слово «взаємний» тут вжито невідповідно, але звучить непогано.
В кожному разі русини вимагали від Свидника передати їм русинські експонати, але даруйте, навіть якби в Свиднику був музей не української, а китайської культури, то з якої причини він мав би віддавати комусь своє майно, свої експонати і пов’язану з ними довголітню працю? Тому, мабуть, і виникла така своєрідна «взаємна» домовленість.
Аби мене зрозуміли правильно: я не проти музеїв у Пряшеві. Навпаки, дуже зрадію, якщо там виникне якась цікава експозиція, що представляє модерну історію моїх предків. І там було б про що говорити і що показувати. Хоч як не прикро для Русинської оброди, але театр, радіо, гімназія — все воно пов’язане принаймні з українською мовою. Але будувати у Пряшеві скансен і виставляти предмети сільського господарства мені все ж видається трохи недоречним.
Щоправда, Музей русинської культури виник лише рік тому (музей закладено 1 січня 2007 року) і, може, йому ще вдасться запрацювати цікаво й професійно. Окрім того, Світовий конгрес русинів планує створити на його базі науково-дослідницький центр русинства. Та й, зрештою, як довідаєтеся з рубрики «Тема», яку цього місяця ми присвятили музейній справі: «Будь-що може стати експонатом у музеї будь-чого», і музеї будуються не лише з науковою метою. Ідеологічної мети також достатньо.
На все добре і до наступного номера!
Скачати повну версію: 3/2008 [PDF, 2.4 Mb]
Всі попередні номери
