Ukraiński Żurnal

біноклі націлено

Всі попередні номери

Наш читачу!

Навіть людина, яка не дуже цікавиться економічними новинами, бо не надто розуміється на економіці (а я особисто, наприклад, до таких належу), не могла б упродовж останніх тижнів, чи вже навіть місяців, проігнорувати ті постійні вісті, що приходять з України і пов’язані з останньою наразі хвилею приватизації та проблемами довкола неї. То почали продавати Одеський припортовий завод, то його продаж зупинили. То відзивали голову Фонду держмайна Валентину Семенюк-Самсоненко, то відновлювали її на посаді. Очевидно, продавали й зупиняли, відзивали і відновлювали не ті самі особи. Таку гру розігрують між собою президент Ющенко і прем’єр Тимошенко. Зрештою, гра ця не перша і, мабуть, не остання. Але повернімося до Теми.
Здавалось би, питання приватизації пов’язане передовсім із дев’яностими роками минулого століття, однак в Україні, як і в Чехії чи Словаччині, все ще є що продати, на чому заробити і кого обманути. Нові політичні гравці, що дісталися до влади — чи то після довгих років у опозиції чи взагалі вперше — як і їхні попередники, мають непереборне бажання продати щось суттєве, аби коштом продажу поповнити держбюджет (і не тільки). В кожному разі, якщо в дев’яностих роках мало хто міг відслідковувати чисельні за кількістю приватизації, то нині біноклі спостерігачів невідривно націлені на дії продавців, адже тепер ідеться про підприємства стратегічного характеру, яких залишилося цілком небагато. Чим їхні торги закінчаться, нині ще невідомо. Може, знайдуться стратегічні партнери, може, держава ці підприємства й надалі залишить у державній власності, а, може, ми знову будемо свідками (після чергової зміни урядів, очевидно) різних реприватизацій та кримінальних справ. До речі, декілька днів тому в чеських ЗМІ з’явилася інформація про те, що у зв’язку з приватизацією одного з державних фондів Міністерство фінансів порушило кілька десятків кримінальних справ проти ліквідатора згаданого майна, який продав його за мізерні гроші, і якому нині загрожує понад 10 років ув’язнення. Із понад 30 поданих подібного роду справ суд задовольнив позивача вже більше ніж у 15 випадках. Тобто навіть з останнім проданим державним майном справа приватизації та пов’язаних із нею злочинів не закінчується, тож нам і надалі буде за чим слідкувати.

Скачати повну версію: 7/2008 [PDF, 2 Mb]

Статті в номері:
вдома на чужині

гості

Олександр Пасхавер: «Великому капіталу невигідно втратити такий об’єкт, як незалежна країна»

тема

з краю

культревю

Всі попередні номери