Ukraiński Żurnal

криза девелоперів

Всі попередні номери

Наш читачу!

Економісти кажуть, що така фінансова криза, за якою маємо нині честь спостерігати, окрім того, що забере частину статків у фізичних і юридичних осіб (передусім у таких, які ті статки мають), має ще здатність прочищати економіку. А я собі це уявляю приблизно так, що чистити їй доведеться сфери неефективні. Наприклад, нікому не потрібні канцелярії, переповнені різними менеджерами і консультантами; професії, які не продукують нічого важливого і потрібного; всілякі «інституції» та магазини. Далі я собі уявляю, що люди перестануть їздити туди-сюди, кожен у своєму авто, і купувати знову ж таки абсолютно непотрібні і неважливі речі і, передусім, перестануть будувати огидні склобетонні мегасуперадміністративні будівлі, мегасупермаркети і мегасупержитлові будинки. Адже менеджери вже канцелярій не потребуватимуть, купувати непотріб не буде за що, і може, нарешті, хтось оселиться в тих чудових помешканнях у центрі Праги, які вже роками стоять порожніми, оскільки старі власники не витримали проживання у місті, яке пристосоване лише для туристів, а нові придбали їх виключно як інвестицію. І стоять ті інвестиції пусткою, як у центрі, так і поза ним, бо скільки тих «мега» і «супер» може бути насправді потрібно у півторамільйонній Празі? І якщо таким чином глянути на цю кризу, то, властиво, можна було б її і вітати.
Але це моя уява, а як собі це уявляє фінансова криза, не знаю. Але наразі реальність виглядає так, що конференцію про потребу будування хмародерів не відкликали, з магазинів матрьошки і їм подібний «хліб насущний» не зникає, а з вістей я зрозуміла, що роботу наразі втрачають лише люди, з-під чиїх рук виходить справді якийсь продукт.
Але надію втрачати не варто. От із закордону вже перші добрі вісті приходять. Наприклад, росіяни, яких їхні старий і новий президенти переконують, що Росії жодна криза не загрожує, недавно повідомили про те, що зупиняють будівництво найвищої (понад 600 м) будівлі в Європі, де мали розміщатися апартаменти, готель і всякі інші дуже потрібні простори. Чи не зі всіх постсоціалістичних країн надходить інформація, що вартість нерухомості, яка, будьмо щирі, сягнула абсурдних цифр, почала знижуватись. Може, все ж таки щось прочиститься. Може багато чого втратимо, але хоча отримаємо час для того, аби роздивитися і продумати, якими хочемо бачити свої міста і села і життя у них.

Скачати повну версію: 12/2008 [PDF, 2.5 Mb]

Статті в номері:
вдома на чужині

гості

Тарас Чорновіл: „Я перестав бути галичанином“

тема

з краю

культревю

Всі попередні номери