Ukraiński Żurnal
Всі попередні номери
Перший чеський совєтолог, історик і публіцист Ян Славік, який мав клопоти зі всіма режимами, що прокотилися його життям, сперечався зі своїми колегами та вчителями зокрема
й про те, який історик є найкращим. На його думку, щоб бути добрим істориком, недостатньо все життя проводити в архівах і вивчати старі документи. Адже для кінцевого результату роботи науковця вирішальним завжди буде його життєвий досвід та ідеали, в які вірить. І тому затятий католик ніколи не напише справедливо про гуситів, радянська людина – про …, антисеміт – про … і так далі. Дві історичні роботи, інспіровані однією темою, ніколи не будуть однаковими. Славік був свідомий того, що об’єктивних історичних праць зазвичай не буває. Аби написати кращу історію треба, на його думку, просто бути людиною кращою, ніж твій попередник.
Я думаю, він мав на увазі, що справжній історик, як і автор романів, повинен любити всіх своїх персонажів. Лише тоді він зможе представити своїх героїв зі всіма їхніми гріхами й чеснотами.
„Два монологи“ – так ми назвали тему жовтневого числа „Українського журналу“, бо саме так наразі виглядає дискусія щодо українсько-єврейських взаємин. Хоча, якщо
подивитися на історію ХХ століття, то в Україні, здається, таких монологів може бути значно більше. В кожному разі, ми чекаємо на справедливих істориків і в цьому питанні – на тих добрих людей, які зрозуміють і пояснять мотивації та вчинки різних сторін. А ми натомість пропонуємо вашій увазі декілька матеріалів, які зможуть прояснити деякі питання цієї складної історії. Як приклад діалогу, котрий Україні вкрай потрібний, ми пропонуємо і польсько-єврейські дискусії. Відтак у номері знайдете надзвичайно цікаву розмову з публіцистом Константи Гебертом, статтю Ізи Хруслінської „Як пояснити непоясниме“. Свою думку про
українсько-єврейські стосунки висловлюють історик Ярослав Грицак та Іван Дзюба. Є ще багато важливих аспектів, не охоплених цим номером журналу, але до цієї теми ми збираємося звертатися частіше. Не задля дружби народів, а радше задля власної гігієни. Дякуємо нашим партнерам із Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства в Києві та редакції журналу „Мідраш“ за допомогу в підготовці номеру.
Скачати повну версію: 10/2009 [PDF, 2.7 Mb]
Статті в номері:
вдома на чужині
- Афера чеських дипломатів в Україні
- Український народний дім знову став українським
- Сейм Польщі засудив агресію СРСР 1939 року
- Англійський Оскар Шиндлер
- Пам’ятник не відкрили
- Чеський газ в Україні
- Всі на стадіон
- Варшава без щита, Київ із розхристаним адвокатом
- Два листи і один телефонний дзвінок
гості
тема
- Як пояснити непоясниме
- Midrasz
- Простір „звикання“
- Єврейська спадщина в Україні
- Іван Дзюба: „Нас об’єднало почуття протесту проти несправедливості“
- Матриця ідентичності українських євреїв
- Пам’ять з різних боків муру
- „Тризуб“ ім. Ю. Штроопа
- Ярослав Грицак: „Вміння відрізнити юдофобію від антисемітизму дає нам ключ до розуміння української специфіки“
- Чи УПА брала участь у погромах, а чи допомагала рятувати євреїв?
з краю
- Поле бою перед (вирішальною?) битвою
- Драматичність чи домовленості в кулуарах?
- Олександр Палій: „Свобода, рівність, братерство, якщо Росія не проти“
культревю
- Віра Вовк: „Сьогоднішня Україна схожа на Бразилію: егоїзм, корупція, лінивство…“
- Віра Вовк: Біла дівчина
- Кам‘яне містечко з костелом, парком і „богинею-жабою“
- Форма як зміст у прозі Костецького
- Ігор Костецький: Тобі надежить цілий світ. Притча вдареного по голові німця
- Інтимний пафос Ігоря Гайдая
- Карпати
- Громадяни
- Рецензії та анотації
Всі попередні номери