Ukraiński Żurnal
Всі попередні номери
Наш читачу!
1989. Чи справді це була революція? Богдан Горинь під час круглого столу „За нашу і вашу свободу“, що відбувся 23 липня цього року в Києві, сказав: НІ! „Я еволюціонер і нічого спільно з революціонерами не маю“. На його погляд, у 80-их і на початку 90-их років не було жодних революційних подій ані в Україні, ані в Польщі, ані в Чехословаччині. Він впевнений, що тоді лише почався широкий
реформаторський рух, який охопив Центральну Європу і країни Радянського Союзу.
Його слова, можливо, задовольнять тих, хто донині не може змиритися з місцем, яке у наших післяреволюційних суспільствах займають представники старої номенклатури, тих, кому (як, наприклад, Мартіну Мейстржіку, розмову з яким знайдете на сторінках нашого часопису) страшно подумати, що рух, куди молодь ішла з чистими помислами, міг її цинічно використати. Або тих, хто донині вірить, ніби революція таки відбулася, просто під час і згодом після неї її головні гравці наробили чимало помилок та допустилися невдалих компромісів.
Якщо подивитися на ці події так, як пропонує пан Горинь, то стає зрозуміло, чому українські політв’язні не лише вели переговори зі старими структурами, а й заклали з власниками компартквитків спільну партію, де знайшли місце і ті, хто уявляв Україну самостійною та прагнув плюралізму, і ті, хто нічого, крім федерації не допускав і кому цілком вистачало б незначної лібералізації.
Подібно можна було б пояснити і те, чому Вацлав Гавел присягав на соціалістичній конституції і погодився стати президентом соціалістичної держави. Богдан Копчак у статті «Чехословаччина–1989: чого ми тоді не знали» доводить, що до оксамитової революції (як і до того, що буде після неї) люди просто не були готові, ба більше: до неї не були готові навіть дисиденти, які нібито повинні були бути. Але чи міг у ті дні хтось знати, чим усе закінчиться? Чи могли уявити люди по обидва боки барикад, що вся стара система і її носії раптом зникнуть? Архівні матеріали свідчать, що радше навпаки. Чи знав Михайло Горбачов в половині 80-их, до чого призведуть його реформи? Навряд. Теорія про те, що все від початку було сплановано комуністами виглядає настільки ймовірною, як і те, що Радянський Союз та соціалістична система мали шанс проіснувати до сьогодні.
Скачати повну версію: 11/2009 [PDF, 2.4 Mb]
Статті в номері:
вдома на чужині
- Шевченкові зась до польської вулиці, бо... бандерівець
- Українці в Європі просять МЗС визначитись з діяльністю української школи
- Офіційний візит Хандогія в Словаччину
- ПАРЄ отримала матеріали кримінальної справ про Голодомор
- ОБСЄ направить 660 спостерігачів на вибори в Україні
- Німеччина передала Україні дані про 60 тис. військовополонених
- Україна може приєднатися до Енергетичного співтовариства 18 грудня?
- Вишеградська четвірка допоможе Україні в оборонних реформах
- Лісабонська угода і хати судетських німців
- Іван Гвать: „Поки що політика в Україні (де)формує народ“
- Тут є „Arttu“
гості
тема
- 1989. Відчуття неминучого
- Виявилося, що треба було робити те і те
- Закордонна політика Польщі: цілі і очікування
- Чехословаччина–1989: чого ми тоді не знали
- „Ніжна революція“ чи гра в „піжмурки“?
- Українське покоління оксамитової революції
з краю
- „Порох“ української дипломатії
- Олександр Черненко: „Рівень популізму з усіх боків зашкалює“
- Харків у лідерах, решта міст також поспішають
- Направо у Нову Європу
культревю
- Василь Махно: „Твоя ,американськість‘ залежить від перекладачів, а українськість – від тебе самого“
- Василь Махно. Врубай свою музику голосніше, якщо можеш (З нової книги „Lost in America?“)
- Рух, час і місце
- Кава і молоко
- Емма Андієвська на перехрестях традицій
- Емма Андієвська. Оповідання
- Хмельницький та Йо
- „Jazz Up Your Life“: альбоми продюсерського центру „Jazz in Kiev“
- Рецензії та анотації
- Фільм
Всі попередні номери
