Ukraiński Żurnal

довічний карантин

Всі попередні номери

Наш читачу!

Може, годилося б, з огляду на наближення свят, наповнити грудневий номер якоюсь приємною інформацією. Та, на жаль, такої тут знайдете небагато, якщо знайдете взагалі.
Цей номер присвячено темі, яка вже кілька місяців лякає людей по цілому світі – грипові. Цілком імовірно, що коли ви читатимете це число „Українського журналу“, багато що втратить актуальність. Якщо на початку листопада висока смертність, спричинена грипом, викликала правдиву паніку як в Україні, так і за її кордонами, то вже наприкінці листопада всі почали заспокоюватись. Статистика виявилася не гіршою,ніж у попередні роки, вірус здалося втримали під контролем. Але докладно за кілька годин до здачі цього числа головний санітарний лікар ЧР повідомив, що вірус свинячого грипу вже почав мутувати, і що попередні побоювання вірусологів можуть справдитися.
А чим у цей час бавляться наші політики? Українські роздають марлеві пов’язки, просять світ допомогти ліками, які лікують зовсім не грип, проголошують на своїх бігбордах
інфантильні гасла і підхіхікують безглуздим Путінським жартам. Щоправда, пані прем’єр ще й один мільярд гривень виділила на боротьбу з епідемією. Маймо надію, що боротьба ця не стане подібною до боротьби з корупцією, яка на наших теренах вже досягла свого піку і лякає не лише бідних платників податків, але почала загрожувати й самим корупціонерам. Бо як інакше зрозуміти те, що одна з найсильніших політичних партій Чехії відкрито говорить, що вона наскрізь просякнута корупцією, і що зрощення бізнесу з політикою почало серйозно загрожувати навіть політичним партіям, не кажучи вже про державний устрій як такий. Політики відчувають, що з чогось потрібно почати, хоча знають, що якщо почнуть, то справа дійде і до них. До речі, Чехія цього року за рівнем корумпованості посіла серед 180 країн світу 52 місце. Україна – 146-е.
Тим часом в Україні, здається, процес зворотній. Там перманентні передвиборчі кампанії набридли навіть їхнім інвесторам, які б уже радо позбулися безнадійних українських політиків. Може, це не найгірша інформація, а певний рецепт для українських виборців – як не інвестувати свої голоси (а це великий капітал) у менше чи навіть найменше українське зло. Зреш тою,за двадцять років свободи ми вже не раз з’ясували, що ця дорога нікуди не веде.

Ленка Віх

Скачати повну версію: 12/2009 [PDF, 2.4 Mb]

Статті в номері:
вдома на чужині

гості

В‘єра Кернова: „Перші три дні варто справді залишатися вдома і ,вилежати‘ хворобу“

тема

з краю

культревю

Всі попередні номери