Ukraiński Żurnal
Всі попередні номери
Наш читачу!
Здається, президентські вибори в Україні можна вважати завершеними. Не витримали всього цього тиску лише Щек і Хорив із пам’ятника засновникам Києва. А всі решта вижили. Це позитивна інформація. А як буде далі? Як каже новий український президент: „Паживемо — побачимо!»
А тепер до Теми, яку ми пропонуємо у березневому числі „Українського журналу». Расизм,неонацизм, позитивна дискримінація і боротьба з ними. Поштовхом до опрацювання цього питання стало, зокрема, й недавнє рішення Вищого aдміністративного суду Чехії про розпуск ультраправої Робітничої партії через те, що вона стала політичним прикриттям для всіх чеських неонацистів і, порушуючи Конституцію, являє собою загрозу для демократії. На перший погляд, це успіх чеського уряду, який був позивачем у цій справі.
Але абсолютним успіхом вважати це не можна. По-перше, представники цієї партії не втратили своїх громадянських прав і можуть вступати в інші партії чи засновувати нові, про що вони відразу ж і заявили. По-друге, всі подібні дії зайвий раз рекламують ці угруповання. А по-третє, може,
хтось і задоволений таким вироком суду і вважає, що проти неонацистів треба застосовувати рішучіші дії, проте варто замислитись, чи такого роду дії зможуть змінити думки цих людей у бажаному напрямку, а чи лише зміцнять їхні переконання.
Стара Європа вже, здається, переконалася, що розформування ультрарадикальних партій, екстремістських угруповань і арешти неонацистів — це лише один зі способів боротьби з неонацизмом та ксенофобією, але не єдиний.
І тепер намагається підважити подібні течії зсередини, надаючи можливість представникам цих партій, — а це здебільшого молоді люди без перспективи, — знайти кращий сенс буття. Тобто, так би мовити, позитивно їх дискримінувати.
Центральна Європа наразі не дійшла до цієї стадії. А на якому етапі перебуває Україна, ви можете прочитати в рубриці Тема.
І ще два технічні питання. У зв’язку з фінансовою кризою, яка певним чином зачепила й нас, ми змушені заощаджувати на поліграфії і перейти від повноколірного видання на двоколірне.
І вже цілком на завершення хочу повідомити, що „Український журнал" віднині доступний в мережі Facebook. Тож запрошуємо до дискусій і коментарів у цій соціальній мережі.
На все добре!
Ленка Віх
Скачати повну версію: 3/2010 [PDF, 3.2 Mb]
Статті в номері:
вдома на чужині
- Бути чи не бути „Норд Стріму“?
- В ПАРЄ пропонують визнати Голодомор геноцидом
- Камери на кордоні працюють тільки вдень
- Надання Степану Бандері звання Героя України – реакція політиків Польщі
- Зрівняються права закордонних і звичайних українців?
- Ющенко звільнив шістьох послів України
- „Нелегали“ завдяки необізнаності працедавця
- Вдала комбінація традиції з експериментом
- Міхаєль Мозер: „Мені заважає антиукраїнський вимір певних русинських кіл“
- Чому мадяри говорили про Словаччину
гості
тема
- Сповідь расиста
- Боротьба за чуже право на життя
- Оксамитова ксенофобія
- Суд розігнав партію чеських фашистів
- Біле насильство
- Ненависть навпаки
- Стереотипи в картинках: голлівудська версія
з краю
- „Я“ президент!
- Дочекався, бо вже давно „в черзі стаял“
- Всі хотіли використати на свою користь дірки у законі
- Країна перепусток
- Донбасівці не повірили у любов Тимошенко до Путіна
- Про успішних кандидатів, вибори і стратегічних партнерів
- „Всьо будет Донбас“?
культревю
- Софія Андрухович: „Добра література – це магія, яку не можна пояснити“
- Софія Андрухович: ЗИЗООКА ПРОДАВЧИНЯ ЗЕЛЕНІ
- Софія Андрухович: JAZZBABY
- Чорне і не-чорне
- Місто магнатів, бароко і стоматології
- Три мої богеми
- Нові „Божичі“ – ще ближче
- CIЛЬ IКОН
- Рецензії та анотації
- Фільм: Без Різдва і містерії
Всі попередні номери
