Ukraiński Żurnal
Всі попередні номери
Наш читачу!
В середині жовтня у Чехії відбулися місцеві вибори. Через кілька годин після закриття дільниць вже були відомі результати. Неофіційні, звісно. Але від офіційних вони, практично, не відрізнялися.
Як то вже з виборами буває, і тут сталися якісь малі негаразди, подання до суду і т.п. Наразі, наприклад, чекаємо, яке рішення прийме суд у питанні поділу Праги не на один – як було донині – а на сім виборчих округів (таке рішення прийняли напередодні виборів міські політики, аби знизити шанси менших партій потрапити до міськрад).
Наприкінці жовтня відбулися комунальні вибори і в Україні. Тиждень по виборах, коли ми віддавали часопис до друку, результатів ще не було. Вочевидь, не допомогла українській виборчій логістиці ані зміна законодавства, яку в цьому випадку ініціювала незадовго до виборів діюча влада, щоб обмежити шанси не лише малих партій, але й блоків та громадських ініціатив. Далі – перешкоди, погрози, відмови, фальсифікації, бо чим, як не фальсифікаціями пояснити таку кількість недійсних бюлетенів, яку нарахували в Україні?
Але Партія регіонів виборами задоволена.
Збирається знову міняти виборче законодавство – цього разу планує внести пропозицію, щоб вибори до Верховної Ради відбувалися за змішаною системою, як у комунальних виборах. Принаймні так це бачить Вадим Колесніченко, народний депутат від Партії регіонів, який відчув „виклики
часу і потреби суспільства“. Побачимо, чим це закінчиться.
Але проблема не в зміні законодавства і навіть не у тому, що владна партія ініціює ті зміни під себе.
З цим доводиться миритися. Так робить не лише Партія регіонів, і таке робиться не лише в Україні.
Проблема радше в тому, що всіма цими діями, спрямованими нібито на майбутнє, насправді вирішуються нинішні, а може, ще вчорашні питання.
Соціологи кажуть, що в сьогоднішньому світі політична партія – це порожнє слово, і особистість сама по собі, без величезної команди радників і професіоналів не лише не може вирішити жодної проблеми, що їх ставить глобалізований світ, але неспроможна навіть випрацювати самостійну думку про неї. І для суспільства залишається єдиний шлях – лобізм. Але не економічний, до якого ми звикли, а лобізм окремих суспільних груп, компетентних у даній проблематиці, які мають свою думку і бажання поміняти існуючий лад.
Ленка Віх
Скачати повну версію: 11/2010 [PDF, 2.5 Mb]
Статті в номері:
вдома на чужині
- Дикі сланці
- Україна має нового посла в Словаччині
- Європарламент схвалив нове газове законодавство ЄС
- „Форум 2000“ – елітарна дискусія?
- У Польщі затримано Ахмеда Закаєва
- Що з Данилишиним?
- Покажіть проект газової угоди!
- Скандал навколо Євро–2012?
- Угорщина Орбана: півроку після виборів
- Пленер для тих, хто має талант
гості
- Володимир В’ятрович: „Провокація СБУ мобілізувала істориків в Україні і в світі“
- Руслан Забілий: „Я не мав жодного доступу до державної таємниці“
тема
- Історичні шкарпетки
- Служба (не)Безпеки України?
- (Не)українська історія України
- Інститут очищення чи зброя для полювання?
- Подвійний геноцид істориків
- Загублений у пошуках самого себе
з краю
- Україна в очікуванні на опозицію з позицією
- Про півметрові бюлетені та інше
- Олег Березюк: „...Україна не має Конституційного Суду!“
- Період позаблокового пацифізму
культревю
- Олександр Гаврош: „Закарпаття перестало замикатися в собі й саме через це нарешті ,вибухнуло‘“
- Олександр Гаврош: ЛІТНІЙ ДЖАЗ НАДВЕЧІР’Я
- Олександр Гаврош: ПОШТІВКА З БЕРЕГСАЗУ
- Там, у Львові…
- Імперія, або Життя після смерті
- Тиша на валу полкового міста
- Хедлайнери етнофестивалів
- GOOD GOD CITY
- рецензії: Словацький історик і архівні документи про УПА
- рецензії: Голод у політиці, масовій свідомості та історіографії
- рецензії: Нова постмодерна спроба психоаналітичного погляду на життя українського класика
- рецензії: Загублені в тумані
- рецензії: Начасі подумати про соціолінгвістику
- рецензії: Рух і зіткнення гігантських культурних материків
- Стурбованість видавців
- Акція „Вісла“ триває нині на цвинтарях
Всі попередні номери