Ukraiński Żurnal
Всі попередні номери
Наш читачу!
Ленка Віхова, чиїм вступним словом донині розпочиналося кожне число нашого журналу, у зв’язку з особистими та професійними обставинами відтепер виконуватиме функції керівника проекту «УЖ». Тому, шановні друзі, на перших шпальтах вітатиму вас я. Принципово нічого не змінюється — ми й надалі намагатимемося, аби «УЖ» був якомога цікавіший для вас.
Крим — актуальна тема напередодні канікул і літніх відпусток. Омріяне місце відпочинку в часи СРСР, таким він і залишився в свідомості багатьох українців і росіян. Однак відпочинок у Криму — справа не така вже й проста.
На жаль, проблеми півострову не обмежуються повільним розвитком туристичної інфраструктури. Від моменту розпаду СРСР Крим залишається об’єктом геополітичних ігор і важливим стратегічним елементом чорноморського регіону. Адже свою карту розігрують тут кілька гравців, серед яких найпотужніші — Росія, Туреччина, Румунія і США. Тож Україна стоїть перед своєрідним викликом. Шкода, що за двадцять років незалежності Київ так і не спромігся запропонувати послідовну й виважену стратегію щодо цієї частини України. На щастя, Крим зумів уникнути кровопролиття на початку 1990-х, коли сепаратизм буквально роз’їдав кримське суспільство.
Сьогодні цей факт відійшов в історію, проте проблем на півострові не меншає. Здається, чи не основна з них — тісний ментальний зв’язок із Росією. Офіційно Кремль не піддає сумніву інтегральну цілісність України, однак за політичними лаштунками можна почути неоднозначні голоси російських політиків про «російський Крим та Севастополь». А від Севастополя недалеко й до Чорноморського флоту Росії. Власне його присутність на півострові викликає чимало контроверсій.
Не забуваймо також, що Крим — це вітчизна кримських татар, що їх інженер народів Йосип Сталін у 1944 році наказав депортувати. Історія їх боротьби за повернення й реабілітацію — одна з найцікавіших сторінок суспільного опору в часи СРСР. Кримські татари повернулися, проте вже два десятиліття стикаються з поважними проблемами. Але ж іншої батьківщини у них немає! Як жартують вони самі, «кримські татари — єдині українці в Криму». Крим у своїй масі — це російська більшість. Однак це також громадяни України, переважна більшість яких не має наміру змінювати статус.
Саме тому ми прагнули показати Крим з різних точок зору, адже Автономна Республіка Крим надзвичайно різнопланова й багатогранна.
Петро Андрусечко
Скачати повну версію: 6/2011 [PDF, 2.8 Mb]
Статті в номері:
вдома на чужині
- Занепад іміджмейкерства
- Кауза Дем’янюк. Вердикт: винний
- Східне крило НАТО – лише велике розчарування
гості
тема
- Кілька штрихів до кримського портрету
- Крим суб’єктивно
- Загрози і виклики безпеки в Чорноморському регіоні
- Крах міфу «Русский Крым»
- В Криму немає «руского єдінства»
- Чорноморський флот: рік після Харкова
- Севастополь — це не тільки Чорноморський флот
- Повернення кримських татар до Криму
- На ісламському ринку Криму
з краю
- Театр у Львові на замовлення Москви: головну роль зіграли українські націоналісти
- Львівські події 9 травня: причини та наслідки
- Події у Львові – приклад „рефлексивного управління“
Всі попередні номери