УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Ukraiński Żurnal

кількість на якість
Всі попередні номери

кількість на якість Наш читачу!
Україна вже більше року перебуває в стані війни. І незважаючи на те, що офіційно на Сході країни триває лише АТО, а на папері діють положення Мінських домовленостей, — гинуть люди. Навесні минулого року, після втрати Криму, Донбас став центром подій. В різних районах прихильники сепаратизму і проросійські агенти займали адміністративні будівлі. Спочатку всі ці події і їх учасники виглядали як погана імітація Майдану.
Втім, справжні організатори швидко зрозуміли, що в такий спосіб своїх цілей не досягнути. В середині квітня Слов’янськ зайняли вже озброєні найманці. Російські агенти в керівництві українських силових служб і структур спрацювали добре. Те, що можна було взяти під контроль протягом кількох днів, розрослося до масштабів озброєного повстання на території двох областей і могло перекинутися далі.
Цю війну Донбасу і Україні нав’язали. Сусідка України дуже постаралася. Через рік Росія хоче, аби мілітаризований Донбас залишався інструментом впливу на Київ. Кремль не цікавлять долі людей, що там залишилися. Їх просто використали. Інша справа, що багато з них самі цього хотіли. І дурість не звільняє від відповідальності. Важко повірити, що молодь у ХХІ столітті радіє від отримання паспортів так званої Луганської Народної Республіки. Документів, які варті лише паперу, на якому вони надруковані, і з якими не можна в’їхати навіть до Росії.
Російські медіа вже більше року голосять про десятки тисяч біженців, що шукають притулку в найбільшій країні світу. Щоправда, в інтернеті є достатньо доказів розчарування, а сам Володимир Путін нещодавно заявив, що біженці з Донбасу повинні самі заробляти на своє утримання.
Натомість російські медіа не кажуть про тих, хто втікає з Росії і колишніх радянських республік до огорнутої війною України. В більшості це люди, які самі можуть забезпечити себе. І мають плани на майбутнє. В попередньому житті їм бракувало лише свободи. Можна сказати, що відбувається своєрідний обмін між Україною і її сусідами — кількість на якість. Чи Україна має шанс стати меккою для творчих людей з Росії і пострадянського простору? Все залежатиме від реформ в Україні.
Зрозуміло, що Росія буде ускладнювати цей процес і з цією метою використовуватиме всі можливі засоби. Чи недавні голосні вбивства колишнього народного депутата від Партії регіонів Олега Калашникова і скандального проросійського публіциста Олеся Бузини мали на меті розгойдування ситуації? А може, мотиви були зовсім інші? Можливо, ми ніколи про це не дізнаємось.


Скачати повну версію: 3/2015 [PDF, 2.2 Mb]



Всі попередні номери
Український журнал