Ukraiński Żurnal
Всі попередні номери
Концентрація російських сил поблизу українських кордонів, як і присутність російських військових і постачання російської зброї та важкого озброєння для бойовиків демонструють, хто саме стоїть за сепаратизмом на Сході України.
Говорячи про конфлікт на Донбасі, не можна забувати, що якби не Росія — не було би війни. Росія нав’язала цю війну Україні. І не тільки. Росія нав’язала її Європі. Саміт G7 продемонстрував, що «сімка» Росії не вірить. Тому було прийняте рішення продовжити санкції щодо Росії. Президент США Барак Обама декларував готовність до посилення санкцій у разі, якщо Росія і далі не виконуватиме Мінських угод.
Самі ж угоди здебільшого залишаються порожніми словами на папері, про що свідчить найбільша з часів Дебальцевого битва під Мар’їнкою поблизу Донецька на початку червня. Наступ бойовиків вдалося зупинити, але українська сторона змушена була застосувати артилерію, про що Київ повідомив своїх партнерів. Натомість бойовики не повідомляють про використання ними забороненої Мінськими угодами зброї.
Україна вже краще підготовлена до відбиття агресії, ніж це було рік тому. Але і надалі цього недостатньо, про що заявив президент Петро Порошенко у своєму звіті 4 червня у Верховній Раді України.
Вагомо збільшилися видатки на обороноздатність, з менше ніж 1% ВВП у 2013 році до 5% в 2015 році. Армія озброюється, що саме по собі є шансом для занедбаної останніми роками оборонної промисловості. Тим більше, що український технологічний потенціал є високим.
Незважаючи на економічні проблеми, перед лицем агресивної політики російського сусіда Україна не має вибору і змушена підвищувати свою бойову готовність. Тим більше, що Київ не може розраховувати на таку допомогу Заходу, як би того хотілося. Через рік після початку війни Захід досі не готовий постачати зброю, але допомагає фінансово. І це не можна лишати поза увагою.
Для України важливими є процеси, що відбуватимуться всередині ЄС та НАТО. В керівництві НАТО є певне розуміння нових завдань, які стоять перед Альянсом у зв’язку з агресивними діями Росії. НАТО потребує нової стратегії. Чи вдасться знайти порозуміння політикам — побачимо в 2016 році, під час саміту НАТО у Варшаві.
Скачати повну версію: 4/2015 [PDF, 2.2 Mb]
Всі попередні номери
