Ukraiński Żurnal
Всі попередні номери
Наш читачу!
Реформи! Це найпопулярніше гасло, яке ми чуємо після повалення соціалізму у нашій частині Європи. В окремих державах Центрально-Східної Європи реформи проходили доволі швидко та успішно. Загальним індикатором їх успішності у нашому регіоні є членство в Європейському Союзі. Втім, ми добре знаємо — прапор ЄС поруч із національним стягом не завжди свідчить, що все йде, як треба.
В Україні тема реформ — чи не найбільш актуальна від початку незалежності. Однак проблема в тому, що коли, наприклад, у Польщі започаткували шокову терапію, в Україні, як то кажуть, ввели державу у стан шоку, але без терапії. Сьогодні мало хто пам’ятає, як виглядала перша половина 1990-х. У 1993 році інфляція становила понад 11 тисяч відсотків. Кожні наступні уряди говорили про потребу реформування, подекуди їх плани були цілком непоганими. Однак, як правило, все завершувалося деклараціями, або — у кращому випадку — половинчастими змінами.
Отже, тривалий час відбувалася консервація гібридної системи, яка поєднувала старі схеми з елементами нових. Системи, котра стояла на сторожі інтересів її авторів, але аж ніяк не звичайних громадян. Закордонним спостерігачам Україна асоціювалася з корупцією і фатальним інвестиційним кліматом.
Ті, хто прийшли до влади після Помаранчевої революції, не виконали своїх обіцянок. Другий шанс українці вибороли взимку минулого року, заплативши за нього кров’ю. Через півтора року чимало людей розчарувалися. Реформи відбуваються повільніше, ніж очікувалося. Це можна пояснити низкою об’єктивних причин — анексія Криму, війна на Сході України. Проте не варто всі проблеми виправдовувати війною.
Тим не менш, реформи йдуть, адже порівняно з попередніми командами відбувається чимало змін. На першому місці стоїть боротьба з корупцією. Це вимагає глибоких перемін у системі правосуддя, в урядовому апараті. Адже опір прихильників «старої» системи — величезний. Схоже, навіть американці нещодавно виразили сумніви стосовно успішності реформування Генеральної прокуратури.
Чимало осіб скептично ставляться до реформи поліції, вважають її лише піаром. Безумовно, доля піару в цьому є, зрештою, це необхідно. Проте навіть затримання автівок так званих мажорів — безумовний прорив. Адже дотепер більшість з них вважали, що вони стоять понад законом. Наприклад, нещодавно затримали кортеж Григорія Суркіса за нелегальне використання спецсигналів.
Утім, це лише початок змін. І ми не знаємо, чи вдасться зламати стару систему.
Скачати повну версію: 7/2015 [PDF, 2.1 Mb]
Всі попередні номери
