УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Ukraiński Żurnal

сигнал з варшави
Всі попередні номери

сигнал з варшави Наш читачу!

Цього року Україна відзначає 25-у річницю незалежності. Підсумувати цей період нелегко, особливо з перспективи останніх двох років. Але втрата Криму та війна на Донбасі, без сумніву, сягають корінням саме періоду заснування української держави.
За весь час своєї незалежності, Україна як незалежна держава була для більшості російського політичного істеблішменту лише перехідним утворенням, яке рано чи пізно мало повернутися «додому». Тому як російські спецслужби, так і російські політики вже з перших років намагалися дестабілізувати ситуацію в Україні.
У першій половині 1990-х Україна розпочала співпрацю з НАТО. І через кілька років визначила стратегічну мету, якою б мало стати членство в Альянсі. Здається, що чимало з тих людей, які відповідали за визначення стратегії, були впевнені у доцільності такого шляху. Однак далі слідувало вбивство Гонгадзе, скандал довкола поставок системи «Кольчуга» та конфлікт щодо острова Тузла. Пізніше, на саміті НАТО в Бухаресті, ми почули від Володимира Путіна наступне: «Південь України повністю — там тільки одні росіяни... Україна просто отримала Крим рішенням Політбюро ЦК КПРС. Хто нам може сказати, що у нас там немає ніяких інтересів?». Незадовго після того спалахнула війна в Грузії. З нинішнього погляду ми отримали всю інформацію для того, аби знати, чого Україні варто очікувати від північного сусіда. Нарешті у 2014 році Україна втратила Крим і війна на сході країни стала реальністю.
Сьогодні, попри зростання підтримки серед українців ідеї членства в Північноатлантичному альянсі, реальне членство в НАТО є проблематичним з огляду на геополітичну кризу. На цьогорічному липневому саміті НАТО у Варшаві були прийняті важливі рішення щодо збільшення засобів безпеки та присутності натовських військ у Східній Європі. Попри протести Росії, НАТО просувається на схід. Однак Україна не потрапляє під його парасольку. Невідомо, скільки часу буде потрібно, щоб Росія відчула, що «політика залякування» Заходу приносить інший, ніж їй би хотілося, результат. Усе це в дійсності ми вже бачили в роки холодної війни. Ось тільки Захід тоді був більш рішучим. Про все це ми спробували розповісти у номері, який тримаєте в руках. Тему номера ми підготували у співпраці з Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння.


Скачати повну версію: 5/2016 [PDF, 2.7 Mb]



Всі попередні номери
Український журнал