Український журнал - 11/2010

Хедлайнери етнофестивалів

(Скачати весь номер: 11/2010 [PDF, 2.5 Mb])

   Очеретяний кіт,

   „Демидівський альбом“, 2010

 

   Гурт „Очеретяний кіт“, останнім часом відомий у колах прихильників під скороченим іменем „Коти“, а серед широкого кола – передусім піснею „Налягай на весла“, не з тих гуртів, що люблять красуватися у гордовитій самотності, як екзотична квітка у вазі. Ні, „Очеретяний кіт“ – квітка, яка любить цвісти на клумбі, в оточенні інших квіток. І яскравий доказ цьому – новий „Демидівський альбом“. Хоч на його обкладинці кіт у сорочці і з вузликом у руках стоїть на порозі власної хати на самоті, задумливо обсервуючи хмарини в небі, під обкладинкою – досить-таки людно, навіть велелюдно, і весело.

   Окрім постійних учасників „Очеретяного кота“, на платівці зустрічаємо ще спів і гітару Павла Нечитайла („Пропала грамота“) та Яни Шпачинської („ЧеЧе“). Цікаво, що „Коти“ запропонували гостям заспівати їхні власні пісні, а акомпанемент „Очеретяного оркестру“ зробив цю музику „котячою“, або принаймні „напівкотячою“.

   А під „котячістю“, як і під іншими термінами, ще не зафіксованими у словнику, звісно, кожен розуміє щось своє, проте, мабуть, для багатьох поняття „котячість“ передбачає легкий, приємний драйв акустичного року, що забезпечується не в останню чергу красивими партіями флейти, і спокійні, навіть меланхолійні тексти, ліричний герой яких – невиправний романтик і великий шанувальник різного роду діяльності на лоні природи: прогулянок, усіляких пікніків, веслування... Так, запис пісні „Налягай на весла“ на цьому альбомі таки є, але долучити диск до своєї домашньої колекції спонукає не лише ця пісня: чого варті „Ранішні звуки“, записані у двох версіях, і перша композиція – вступ до альбому – „Рейки“. „Рейки єднають світи:/ міста, містечка, села“ – уже перші слова „Демидівського альбому“ єднають його із попередньою роботою „Очеретяного кота“, „Мандрівкою у Косаківку“. Алецього разу маємо справу не з суто мандрівним альбомом, а радше – із медитативним. Серед сюрпризів альбому – на диску також записано три відеокліпи: „Мандрівка в Косаківку“, „Окіл Рови“ (обидва зняті на лоні природи, що характерно), та „Ранішні звуки“. А товстенький кольоровий буклет пропонує увазі меломанів короткі історії написання пісень „Демидівського альбому“.

 

оцінка: 7/10

 

 

   Пропала грамота,

   „Чудернацька сила“, 2010

   Після виходу дебютного альбому „Пропалої грамоти“ „Цейво“ багато хто чекав другого альбому „Тойво“, проте другим, як відомо, став минулорічний „Гонор“. Наразі ж гурт знову повернувся до ідеї іменувати свої творіння дивними назвами, тож маємо „Чудернацьку силу“, колекцію з 11 композицій, багато з яких уже знайомі українському меломанові. Передусім мова йде про пісню „Охраннік“, яка ще з попереднього альбому відчайдушним суржиком інтенсивно доводить думку про принципову різницю між міліціонером та охоронцем позавідомчої охорони. Новий варіант пісні здається охайнішим та виваженішим, звісно до тієї міри, до якої жваву частину творчості „Грамоти“ можна назвати „виваженою“. Також уже відома слухачеві пісня „Копієчка“ („Возрадуємся од мала до велика, якщо просить копієчку у тебе каліка“), яка запам’яталася багатьом із цьогорічних концертних та фестивальних виступів гурту, а слава композиції „Опришки“ йде настільки попередуслави новозаписаного альбому, що зазначена пісня уже навіть встигла потрапити до польської етно-компіляції фестивалю „Folkowo“ від лейблу ЕМІ.   Відкривається альбом „Чудернацька сила“ піснею „Майстровая“, що продовжує гарну „грамотівську“ традицію у кожному зі своїх альбомів записувати кілька народних пісень, до того ж – що важливо – у своїй оригінальній обробці, яка дає змогу традиційній пісні-історії по-новому захопити слухачів. Тут хотілося б додати, що особливістю обробок народних пісень саме „Пропалої грамоти“ є наголос не лише на оригінальному музичному звучанні, а й на донесенні до слухача самого тексту, історії, яку оповідає пісня. Традиційні пісні у виконанні „Грамоти“ завжди гарно артикульовані та інтоновані, сказати б – словоцентричні.

   „Дивина“, „Літо“, „Лошаки“, „Весілля“, „Рано-вранці“ створюють основний настрій альбому: життєствердний і чудернацький, яким, певно, і має бути „подільський фундаментал“ (саме так визначають стиль своєї творчості самі музиканти).

   Цього разу „Пропала грамота“ вирішила не співпрацювати з великими компаніями звукозапису, тож копію альбому можна або безкоштовно завантажити у Мережі абож купити на концертах гурту, які, безперечно, за рівнем енергетики і навіть звуку все ще значно випереджають альбомні записи.   

 

оцінка: 7/10

 

 

Галина Романенко, Київ