Український журнал - 4/2011
Вдома - коротко
(Скачати весь номер: 4/2011 [PDF, 2.3 Mb])«Євроньюз» вийде в ефір до Дня Незалежності України
Майже 80% української редакції «Євроньюз» у Ліоні вже сформовано, а керуватиме нею український журналіст, який працює в Лондонську офісі ВВС. 24 серпня 2011 року український «Євроньюз» вийде в ефір. Незалежні експерти вважають, що створювана владою українська редакція каналу новин «Євроньюз» мовитиме згідно з лояльною владі лінією, а не за західними стандартами журналістики.
Польський Інститут національної пам’яті: to be continued
Польща обирає тих, хто від імені держави керуватиме слідчо-історичними дослідженнями: п’ятьох представників Ради Інституту національної пам’яті 18 березня обрав Сейм, а раніше, 3 березня, двох призначив Сенат. Ще дві кандидатури має визначити президент Польщі Броніслав Коморовський. Рада ІНП, що складатиметься таким чином з 9 членів, повинна обрати з-посеред себе нового голову Інституту, який замінить Януша Куртику, що трагічно загинув в авіакатастрофі під Смоленськом 10 квітня 2010 р. Серед представників, обраних Сенатом, історик Ґжеґож Мотика, дослідник польсько-українських відносин 1943–47 рр. Його обрання викликало найбільші суперечки, великою мірою завдяки правим середовищам. Зокрема, у лютому впливове видання «Rzeczpospolita» опублікувало інтерв’ю з представницею кресових середовищ істориком Евою Семашко, яка критично поставилася до кандидатури Мотики: «Цей історик прославляє УПА як військове формування, він ставить її на одному рівні з національними визволителями, такими, як польська Армія Крайова», — аргументувала свій спротив Семашко. Мотика у своїх працях стверджує, що УПА — це не бандитське формування, як гадає Семашко, а українська підпільна організація, що боролася проти більшовизму, разом із тим Мотика закидає УПА вбивство близько 100 тис. поляків на Волині в 1943 р.
Кому дістанеться Центральна Європа
Поділ на операторів-виробників енергії та на операторів-транспортерів передбачає т.зв. Третій енергетичний пакет Євросоюзу. Він набрав чинності 3 березня. Однак чимало країн Центральної Європи пасуть задніх у введенні принципів документу: зазвичай як забезпечення енергоресурсів, так і керування системами з їхньої пересилки тут здійснює «Газпром» або його спілки. Російський концерн, проте, заявляє, що центральноєвропейські уряди упереджені щодо нього і що вони незаконно відбирають в «Газпрому» його власність. Яскраво це демонструє приклад країн Балтії: Литва, яка взялася в січні–лютому вводити принципи пакету, отримала хвилю критики від Путіна. Відтак заступник голови «Газпрому» Валерій Голубєв демонстративно надав 15-відсоткову знижку на газ Латвії та Естонії, що не чіпали концерну.
Німці приєднуються до «Південного потоку»
Шеф «Газпрому» Олексій Міллер та голова правління BASF SE Юрген Хамбрехт у присутності прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна 21 березня підписали Меморандум про взаєморозуміння стосовно проекту «Південний потік», що передбачає приєднання «Wintershall Holding GMBH» (що належить до концерну BASF) до реалізації морської ділянки проекту «Південний потік».
Німецька компанія «Wintershall» отримає в проекті 15% (що належали італійському концерну ENI) а «Газпрому» залишиться його 50%. «Газпром», на думку аналітиків, розраховує на те, що вступ німецького інвестора до проекту зменшить опір у ЄС проти «Південного потоку». BASF має інвестувати в проект 2 млрд. євро.
Меморандумом також передбачено укладення нових довгострокових контрактів на постачання природного газу в Німеччину.
Олексій Міллер залишається головою «Газпрому»
Рада директорів «Газпрому» 22 березня проголосувала за продовження контракту з нинішнім головою концерну Олексієм Міллером на наступні 5 років. Міллер очолює «Газпром» з 2001 року, на своїй посаді він залишиться до 2016 року.
Двері для «Газпрому» відкриваються і в Чехії
«Газпром» має намір викупити в італійської компанії ENI її 32,5 відсотків акцій чеського нафтопереробного заводу «Česká rafinérská». Однак для цього потрібна згода фірм «Unipetrol» (з 51,2 відсотком акцій) та «Shell» (з 16,3 відсотками акцій), в яких є право першості.
Ціну, за яку «Газпром» мав би відкупити акції італійської ENI, наразі не розголошено. Зате, здається, що ні «Shell», ні «Unipetrol» великого інтересу до купівлі акцій не мають. Саме це може відкрити двері російській компанії у найбільше нафтопереробне підприємство в Чехії.
МЗС Польщі: внутрішня нестабільність України блокує співпрацю Києва й Варшави
Польща мусить реально оцінити свої шанси та можливості впливу на світову політику — це лейтмотив експозе міністра закордонних справ країни Радослава Сікорського, присвяченого пріоритетам зовнішньої політики Варшави на 2011 р. Документ було представлено в польському парламенті 16 березня. В експозе, зокрема, звертається увага на істотне поліпшення відносин із Росією, натомість щодо України, то, на думку міністра, внутрішня ситуація країни перешкоджає співпраці Варшави й Києва, проте останній залишається для Польщі стратегічним партнером. Опозиція розкритикувала експозе, закидаючи Сікорському «відсутність рішучого бачення політики» (Союз лівих демократів) чи «спробу піддатися сильним світу цього» («Право і справедливість»).
Нацменшини в політичній грі
Згідно з новим законом про освіту в Литві, у школах національних меншин по-л
