Український журнал - 6/2011

Крим суб’єктивно

Текст: Петро Андрусечко, Севастополь

Перед нами – канікули, тож кримська тематика доречна, як ніколи. Якщо ви спробуєте підібрати єдину спільну характеристику для Криму,найбільш влучне слово, здається, це різнорідність.

Крим захоплює своєю історією, чудовими краєвидами, але водночас непокоїть політичними проблемами, які виходять далеко позамежі України. Крим – це мозаїка культур, національностей, місце, де перетинаються Схід і Захід. Територія, за яку воювали. Це потужний туристичний потенціал, хоча досі цілком не реалізований.

У Криму нелегко відпочивати, хіба що гроші для вас – не проблема. Кримський сервіс (чи, радше, його відсутність) не один рік є предметом критики. Чимало українців обирають для відпочинку Єгипет або Туреччину, де послуги дешевші і якісніші, аніж на вітчизняному півострові. З іншого боку, кількість прихильників кримських курортів з України та Росії не зменшується. Більше того, до них активно приєднуються туристи з Німеччини та країн Центрально-Східної Європи. Іноземців передовсім приваблює пошук нових вражень. Для тих, хто згідний на певні незручності, Крим запропонує чимало цікавинок. Треба лише набратися терпіння.

Наші випробування починаються на етапі планування подорожіі пошуку нічлігу. Треба визнати, що в Інтернеті постійно збільшується кількість відповідних пропозицій. Однак сервіс далекий від європейських стандартів. Наприклад, чимало готелів пропонують замовити місце не напряму, а через сервісний центр у Києві. У телефонній розмові ви залишаєте свою електронну адресу, і через пів години отримуєте рахунок, де ціна істотно вища від початкової, вказаної на сайті і обумовленої по телефону. Єдиний вихід – добрячий запас терпіння, хоча шанси знайти пристойний стандарт обслуговування за поміркованими цінами у вас є.

Для тих, хто планує активний відпочинок, вибір маршруту – справа нелегка, адже принад надзвичайно багато, усього за один раз неосягнеш. Однак продовжуючи свій суб’єктивний аналіз, пропоную кілька цікавих місць.

Туризм з мілітарним присмаком

Якщо ви почуєте, що Крим несхожий на інші куточки України, не сумнівайтеся – це чиста правда. Однак навіть на тлі півострову чи ненайспецифічнішим є Севастополь, що непрямо підтверджується окремим адміністративним статусом міста. Це виникає з минулого, адже в радянський період Севастополь був закритим містом, а його основним завданням стало обслуговування Чорноморського Флоту. Нинішній флот – це фактично уламок колишньої радянської потуги, проте й сьогодні на кожному кроці ви знайдете її сліди.

Із Севастополя можна швидко доїхати до Балаклави. Місцевість розташована в напрочуд мальовничій затоці, оточена пагорбами. Завдяки своїй формі, це, здається, єдина затока, в якій будинки спускаються до самої води. В роки „холодної війни“ Балаклава була також закритою зоною, що потужно охоронялася. Тут знаходилася база підводних човнів, однак найцікавіша принада ховається під одним із пагорбів, що оточують затоку. В 50-х роках там побудували каналта мережу тунелів і приміщень, де розміщалися невеликі підводні човни. Вся система мала міцне протиядерне забезпечення. Аж дорозпаду СРСР у Балаклавській бухті знаходився арсенал з ядерними торпедами та боєголовками для більших підводних човнів. Наразі під патронатом Міністерства оборони України у бухті влаштовано музей. Організовано надзвичайно цікаві екскурсії. Мабуть, це один із найцікавіших у Європі музейних об’єктів періоду „холодної війни“. Тотально засекречені підземні коридори і лабіринти приміщень принесуть вам чимало гострих емоцій. Якщо ви бажаєте зануритись в атмосферу таємних операцій ворожих блоків, обов’язково побувайте у Балаклаві.

Культура вина

Севастополь – ідеальне місце для пригод іншого характеру. На околицях міста знаходиться відомий завод марочних вин „Інкерман“,куди можна потрапити на екскурсію з дегустацією вин. Виноград у Криму почали вирощувати ще кілька століть до нашої ери, а винну культуру, як кажуть дослідники, прищепили давні греки. Завод вин в Інкермані було побудовано на базі підземних шахт у 1961 р. Тоді заводу передали ціле підземне місто з галереями завдовжки 12 метрів, шириною 10–12 метрів, що знаходяться на глибині від 5 до 30 метрів. Там були встановлені дубові бочки для зберігання вина. До сьогодні вино виробляють натуральним, традиційним способом, але з використанням найсучасніших технологій. Вино, як відомо – філософія життя. І цей девіз останніми роками помітно розвивається в Криму. На набережній Севастополяє чудова винарня. Тут ви зможетеспробувати вино з погребів Ессе, які знаходяться в Бахчисарайському районі. Споглядаючи затоку й море, ви зможете скуштувати вина від 45 гривень (за пляшку!), та й обслуга тут на високому рівні. Додайте до цього меню з відповідними стравами – ну, хоча б чорноморськими мідіями і рисом. Такі місця, безперечно, ламають усі стереотипи щодо совкового сервісу Криму.

Цікавих місць, пов’язаних з історією і культурою вина, в Криму надзвичайно багато. Колись найпопулярнішими були винні заводи Масандри, куди легко доїхати з Сімферополя. На місці організовують винні тури. B Масандрі знаходиться одна з найбільших колекцій вин у світі – майже1 млн. пляшок. Там же – найстаріше підземне винне сховище. Підземні тунелі у 1887 році почав будувати князь Лев Сергійович Голіцин. Власне з його іменем пов’язана історія вирощування винограду і продукції вина в Криму. Будучи за освітою юристом, у Франції вивчав досвід приготування виноградних вин. Вино стало сенсом його життя. Голіцин побудував найбільші в Криму виносховища в Масандрі, Ай-Данілі, Ореанді і Лівадії. Ближче познайомитися з результатами роботи Голіцина можна в Новому Світі, а переночувати – в Судаку, що неподалік. Поза сезоном Судак – один з найспокійніших курортів, хоча тут є чимало цікавого. Навколишні узвишшя сходять до самого моря. Історія міста сягає 212 року н.е., на одному з пагорбів розташована Генуезька фортеця, збудована в 1371–1469 роках генуезцями. Після занепаду Константинополя Судак захопив турецький десант. У старогрецький час НовийСвіт носив назву „Парадіз“, що означає „сад“, „парк“, а мовою поезії – „рай“. До Нового Світу варто поїхати хоча б заради дороги – серпантину, що в’єтьсявздовж моря. Однак і в самому Новому Світі знайдеться багато цікавого. У першу чергу – найкращий в Україні виробник шампанського. Дім Шампанських Вин „Новий Світ“ – це, власне, дітище князя Голіцина. Шампанське почали випускати там у 1882 році. А вже в 1900-му шампанське „Парадізо“ отримало кубок гран-прі на Всесвітній виставців Парижі. Кращої рекомендації годі шукати. Сьогодні тут вироблять лише 2 млн. пляшок шампанського шороку, його роблять традиційним чином, як на батьківщині напою. Розлите в пляшки шампанське дозріває щонайменше три роки в підвалах. Під час дозрівання вручну змінюють кут нахилу пляшок. Найчастіше тут працюють жінки. Може, звідси і неповторний смак напою. Бокал шампанського брют кюве або „Pino Nuar“ Нового Світу над берегом моря гарантує, що ви забудете про всі негаразди і труднощі, пов’язані з дорогою до Криму і специфічним сервісом.

Крим вартий, щоб його відкривати, і гарантовано кожен знайде для себе щось цікаве.