Український журнал - 9/2011
Співпраця заради глобальної безпеки
(Скачати весь номер: 9/2011 [PDF, 2.9 Mb])
Текст: Богдан Олексюк, Київ
Середнє і старше покоління пам’ятають, як після розпаду Радянського Союзу на окремі держави у світі запанував страх перед неконтрольованим поширенням зброї масового знищення та технологій з її виготовлення. Україна стала першою державою у світі, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї. Але в процесі конверсії висококласні українські науковці і військові спеціалісти, котрі займалися виготовленням і використанням різноманітних озброєнь, залишилися без роботи.
У жовтні 1993 року між урядами України, Канади, США та Швеції було укладено Угоду про створення Українського Науково-Технологічного Центру — УНТЦ (The Science and Technology Center in Ukraine — STCU). Ця міжнародна організація була створена з метою запобігання розповсюдженню знань та досвіду, пов’язаних зі зброєю масового знищення. Таким чином країни, що взялися фінансувати УНТЦ, вирішили зробити свій внесок у забезпечення глобальної безпеки.Центр розпочав свою діяльність у грудні 1995 року. До співпраці були залучені колишні працівники оборонної промисловості, вчені та науковці, що працювали над створенням ядерної, хімічної, біологічної та іншої зброї масового знищення, працівники закритих наукових центрів та лабораторій колишнього СРСР. З листопада 1998 року до Угоди УНТЦ приєднався Європейський Союз, замінивши Швецію в якості сторони-донора. Пізніше до УНТЦ в якості країн-членів Угоди приєдналися також Азербайджан, Грузія, Молдова і Узбекистан. Головна штаб-квартира Центру знаходиться у Києві, а регіональні представництва УНТЦ розташовані в Баку, Кишиневі, Тбілісі, а також у Харкові та Львові.
Замість «оборонки» — медицина і екологія
Проекти УНТЦ фінансуються Європейським Союзом, США та Канадою. Вони дають можливість, з одного боку, створити робочі місця та надати оплачувану роботу фахівцям, а з іншого — спрямувати їхню діяльність у мирне русло, на розвиток світової науки і мирних технологій. Відтак тисячі українських фахівців, які раніше займалися «оборонкою», отримали гранти на дослідження в галузях медицини і біотехнологій, екології та альтернативних джерел енергії, інформаційних технологій, матеріалознавства та інших.Особливо успішними були проекти УНТЦ з розробки альтернативних енергетичних установок, розв’язання екологічних проблем, розробки методів пошуку і знищення протипіхотних мін, розвитку нанотехнологій, технології знезаражування медичних виробів і підвищення безпеки продуктів харчування, розробки метеорологічних радіолокаторів.Варто зазначити, що УНТЦ сприяє напрацюванню та розвитку професійних зв’язків українських учених та інститутів з провідними експертами та інститутами ЄС, Канади та США. Окрім того, Центр проводить тренінги та семінари у сферах патентного права, стратегічного планування, комерціалізації та трансферу технологій.Для розвитку української науки УНТЦ також плідно співпрацює з Національною академією наук України. Спільні проекти визнаються пріоритетними і отримують спільне фінансування.«Зрозуміло, центр ніколи не матиме стільки коштів і повноважень, щоб допомагати всім охочим одержати його гранти. І мета в нас інша — розвивати вчених, аби вони самі могли успішно знаходити наукових партнерів і джерела фінансування. Ми хочемо, щоб українські вчені отримували інформацію, яка могла б націлити їх не тільки на участь у проектах УНТЦ, а й на активну участь в інших міжнародних проектах», — зазначає виконавчий директор УНТЦ Ендрю Худ. «УНТЦ уже має в світі ім’я і, безумовно, може послужити добрим містком для залучення венчурного капіталу і встановлення співпраці між наукою й капіталом. Гадаю, у зв’язку із цим ми продовжуватимемо надавати патентну підтримку науковим проектам, проводити конференції й навчати передачі технологій», — додає він.
Без України, але з українськими вченими
Загалом, з початку своєї роботи Центром було профінансовано більше 1400 науково-дослідницьких проектів вчених з України, Грузії, Азербайджану, Молдови та Узбекистану загальною сумою більше 200 млн. доларів, з яких 175 млн. доларів припало на Україну. Учасниками проектів за цей час стали більше 18 тисяч науковців.Разом із тим, УНТЦ став механізмом, який зміг об’єднати українських, грузинських, азербайджанських, молдовських та узбецьких вчених та інститути цих країн з великою кількістю урядових та комерційних партнерів зі США, Канади та ЄС. На даний момент Центром залучено більше 70 млн. доларів для фінансування науково-дослідних проектів саме від цих зовнішніх партнерів. Урядові партнери, з якими працює УНТЦ, профінансували 160 проектів на суму понад 31 млн. доларів та 1 млн. євро. В той же час з УНТЦ співпрацюють 155 комерційних партнерів, які профінансували 140 проектів на суму понад 17 млн. доларів та 1,66 млн. євро.За результатами проектів УНТЦ отримано 240 патентів, з яких 225 — в Україні, 3 — в країнах СНД і 12 міжнародних патентів.Через УНТЦ також відбувається фінансування української частини робіт для міжнародних проектів, в яких Україна формально участі не бере. Зокрема, так фінансувалися роботи українських вчених для Великого адронного колайдера (CERN). Так само фінансувалися роботи українських вчених для міжнародного проекту ITER, в якому Україна також не бере участі через брак фінансування, адже аби стати учасником цього проекту, слід заплатити вступний внесок в 1 млрд. євро.Таким чином, діяльність УНТЦ допомогла українській науці в умовах хронічного недофінансування державою впродовж 15 років провести широкий спектр досліджень і добитися світового визнання.
