Український журнал - 9/2011
Крила України
(Скачати весь номер: 9/2011 [PDF, 2.9 Mb])
Текст: Сергій Згурець, Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння, Київ
Авіапром України, перебуваючи у державній власності, і надалі залишається заручником байдужості чиновників, які просто неспроможні осягнути глибину проблем та оцінити перспективи української авіації. А до акціонування та приватизації авіапромисловості зроблено лише перші обережні кроки…
Україна є однією з держав світу, науковий та промисловий потенціал якої дозволяє розробляти та серійно виготовляти регіональні пасажирські та військово-транспортні літаки різних класів. Для цього держава має конструкторське бюро «Антонов», яке 2010 р. було об’єднано з Київським авіаційнім заводом «Авіант» — цей альянс отримав назву ДП «Антонов». Також у власності держави перебувають ще два потужні серійні виробники літаків — державне підприємство «Завод 410 цивільної авіації» та Харківське державне авіаційне виробничо-промислове підприємство. Візитівкою сучасної авіабудівної України є такі літаки, як Ан-140, Ан-148, Ан-158, Ан-74 у різних модифікаціях, військово-транспортний Ан-70 тощо. Просування кожного з них на внутрішній та зовнішні ринки є складним завданням для їхніх розробників та виробників.
Ринок збуту треба шукати не лише в Росії
Так, у 2011 р. вперше на міжнародному авіасалоні в Ле Бурже у Франції ДП «Антонов» показало як у повітрі — під час демонстраційних польотів, так і на статичній експозиції — новий літак Ан-158. Це регіональний реактивний пасажирський літак нового покоління, який увібрав у себе всі кращі характеристики свого попередника, Ан-148. В даний час портфель твердих замовлень та опціонів на літаки Ан-148/158 складає 150 літаків для російських і зарубіжних авіакомпаній. Програма створення літаків сімейства Ан-148/158 реалізується в широкій міжнародній кооперації за участю понад 200 компаній з 14 країн світу. Виробництво літака Ан-148 нині розгорнуто на авіазаводах у Воронежі та Києві. Реалізовано три замовлення на літак Ан-148 для українських, і шість — для російських авіакомпаній. В свою чергу, літаки Ан-158 будуть будуватися на заводі «Антонов» у Києві. Ринки збуту для літаків марки «Ан» Україна намагається шукати і за межами Росії. Нині, наприклад, Україна та Іран відпрацьовують умови масштабного співробітництва із закупівлі та організації спільного серійного виробництва регіональних реактивних літаків нового покоління Ан-148/158. Згідно з умовами вже підписаної попередньої угоди, 18 машин перспективного сімейства будуть зібрані для іранського замовника в Україні, ще 60 — побудовані