Український журнал - 9/2011
Автофантастика
(Скачати весь номер: 9/2011 [PDF, 2.9 Mb])
Текст: Павло Бальковський, Київ
Українці дивують своїми талантами в автомобільному винахідництві. Від лімузина, зібраного зі старих холодильників — до диво-авта, що працює на дровах. Для народних умільців немає нічого неможливого.
Винахідник Петро Кищенко з українського містечка Тростянець перетворив свого старенького «Запорожця» на автомобіль-амфібію, який може їздити як суходолом, так і водою. На створення універсального автомобіля 53-річного винахідника підштовхнула давня любов до полювання і риболовлі. За основу було взято старий «Запорожець» 1973 року випуску, подарований колись батьком. Машина добре збереглася — довгі роки стояла змащеною в гаражі. Вдосконалення «Запорожця» почалося із заварювання днища кузова металом і обробки його герметиком. Під рідним двигуном малолітражки було приварено турбіну-водомет, що забезпечує автомобілю тягу на воді. Стики кузова були надійно заварені суцільним рівним швом. Перероблену машину український тюнер назвав «Заповодцем» і тепер здійснює щоденні прогулянки річкою, чим викликає захоплення в односельців. За словами розробника, автомобіль-амфібія ідеально підходить для полювання і рибальства. Зараз Петро Федотович узявся за вдосконалення своєї амфібії. Він хоче обладнати її потужнішим двигуном, щоб легковик розвивав більшу швидкість на воді. Планує змінити і його зовнішній вигляд — зробити красивий шкіряний відкидний верх, що захищає від спеки і дощу, встановити посеред салону розкладний столик, аби пасажири могли перекусити...
Вантажівка, яку заправляють дровами
На Житомирщині науковці розробили «автомобіль на дровах». Це один із перших автомобілів із газогенераторною установкою в Україні з прицілом на його практичне використання в сільському господарстві і промисловості. «Газогенератор розташовується між кабіною водія й кузовом. При спалюванні палива — вугілля або дров — утворюється чадний газ. Після очищення у фільтрах він потрапляє до двигуна внутрішнього згоряння й дозволяє автомобілеві рухатися», — розповів професор Лось, пояснюючи принцип дії газогенераторної установки. За його словами, ця ідея не є чимось новим, а швидше «давно забутим старим». «В середині минулого століття в СРСР їздило чимало автомобілів на газогенераторних установках, а також тракторів, що працювали на дровах, торфі, вугіллі й соломі, а вже потім перейшли на бензин», — сказав Лось, додавши, що зараз пригадали про цей досвід через потребу впровадження енергозберігальних технологій. Таке застосування газогенераторної установки втричі дешевше, ніж їздити на солярці, газі або бензині. У газогенераторних установках можна спалювати рослини, вирощені на землях із допустимим рівнем радіоактивного забруднення, що особливо важливо для Житомирщини, де майже 300 тис. га сільгоспугідь мають підвищений рівень радіоактивного забруднення.
Лімузин зі старих холодильників
Майстер-самоук Віталій Адарічев з Горлівки, що на Донеччині, зібрав лімузин зі старенького Mercedes-116 і чотирьох викинутих холодильників. Вийшов ексклюзивний автомобіль. Винахідник зізнався, що ніколи раніше не працював слюсарем і «болгарки» в руках не тримав. Але йому дуже хотілося їздити на лімузині. «Як тільки почав виїжджати на лімузині, зі мною дуже любили спілкуватися представники державтоінспекції. Спочатку всі зупиняли, розпитували, я детально пояснював, що з чого зроблено, показував документи. Зараз машину вже знають», — говорить 38-річний Адарічев. Віталій пропрацював на шахті сімнадцять років, оволодів декількома шахтарськими спеціальностями. Коли почалися перебої з виплатою зарплатні, став ремонтувати машини знайомих. Ніхто не вчив його цьому ремеслу — свого часу хлопець закінчив ПТУ, здобувши гірничий фах. А ось майстерності автослюсаря навчався самотужки, вивчаючи літературу, але більше методом спроб і помилок. «Три роки автомобіль стояв у гаражі, що з ним робити, я не знав, але мріяв на його базі отримати лімузина. Мені порадили звернутися до автотранспортного науково-дослідного проектного інституту, куди я і надіслав свої креслення, фотографії, ескізи. Переписувався і зідзвонювався з ними понад рік», — розповідає Адарічев. Навіть було створено експертну групу, яка і дала добро збирати лімузина. На все пішло сім років праці. Розпилявши «мерса», Віталій почав збирати околицями старі холодильники «Донбас» із міцним корпусом і довгою ручкою. «Зараз таких уже не роблять», — пояснює слюсар-самоук. Салон із сімома сидіннями, не рахуючи водія, також обладнав сам, пошив чохли і виконав інші дизайнерські роботи. Врешті вийшла солідна машина масою близько двох тонн і з двигуном у 300 кінських сил. Саморобний суперкар у стилі ретро
На Закарпатті сім’я ковалів, батько з двома синами на прізвище Зейкани, впродовж двох років своїми руками змайстрували суперкар. 4-метрове авто з залізних листів за формою нагадує сучасні суперкари в стилі ретро. Самостійно робили не тільки кузов, але і всі запчастини. Єдина «нерідна» деталь авта — двигун від BMW. Машина має достатньо низьку посадку, а тому не зовсім пристосована до закарпатських доріг. Але робила його родинна команда Зейканів не для зручності, а для власного задоволення. Закарпатський суперкар важить близько півтори тонни і зможе розганятися до 140 км на год.
