Український журнал - 9/2011
Українські «руки» Голлівуду
(Скачати весь номер: 9/2011 [PDF, 2.9 Mb])
Текст: Катерина Іванчак, Чернівці
Апаратура для кінозйомки — тема радше для випуску про кіноіндустрію, ніж про технічний розвиток України. Нехай, однак, позірна простота і легкість операторських пристроїв не вводить вас в оману — це надзвичайно цікавий і недешевий бізнес. Попри невтішну ситуацію у творчому українському кінематографі, Україна може пишатися успіхами на технічній ниві. Йдеться про винаходи Євгена Мамута та Анатолія Кокуша. Обидва народилися в Україні. Один емігрував, інший залишився.
У далекому 1988 році голлівудський блокбастер «Хижак» («Predator») нагородили премією «Оскар» за спецефекти. У команді інженерів, які забезпечували технічні новинки, працював Євген Мамут. На той момент Мамут уже створив рекламу «Рено», в якій автомобіль, рухаючись на поворотах, розтягується, при цьому закадрові сцени виглядають як завжди. У 1982 році цей рекламний ролик був нагороджений премією «Clio Award» — однією з найбільш престижних світових нагород у рекламі (своєрідний рекламний «Оскар»). Приблизно з тієї ж групи ефектів — незвичайні, як на той момент, пересування Хижака в однойменному фільмі, створені Євгенієм Мамутом та Джоелем Хайнеком (так званий The camouflage effect). Апарат, який розробив Мамут для фільму, щоб отримати бажаний ефект, знаходиться тепер у Нью-Йоркському кіномузеї. Винахідник народився 1942 року у Харкові, навчався у місцевому політесі. Його завжди цікавив процес зйомки, тому Євген Мамут займався у любительській кіностудії при Палаці студентів Харківського політехнічного інституту. Емігрувавши до США наприкінці 1970-х років, Мамут перепробував чимало професій, доки не став оператором комбінованих зйомок. У 1985 році, працюючи на студії «EFX Unlimited», брав участь у створенні візуальних ефектів у фільмі «Blue Lagoon». Згодом, у 1980 році, приєднавшись до «R/Greenberg Associates», розробив спецефекти для фільмів «Ladyhawke», «Zelig», «Dirty Dancing», «Ghost Dad», «Predator», «Predator 2», а також «The Matrix».
«Оскар» за «Російську / Українську руку»
У 1974 році на кіностудію імені О.Довженка прийшов працювати молодий кіноінженер Анатолій Кокуш, родом із Керчі. В одному з інтерв’ю газеті «День» у 2006 році Кокуш розповідав: «Я весь час дивувався, до чого примітивний знімальний процес, наскільки оператор прив’язаний до камери. Щоб камера підстрибнула — оператор повинен підстрибнути. А чому б не дати їй свободу рухів? І ось цей напрямок мене захопив. Практично всі мої розробки присвячені йому». У 1980-х роках Кокуш з колегами створює кооператив, який залучає до роботи інженерів широкого профілю, у тому числі спеціалістів з училища імені Баумана у Москві, де велася робота над гіростабілізацією об’єктів у системах управління ракетами, космічними кораблями, станціями тощо. Основним завданням Кокуша стало захистити камеру від зовнішніх коливань. Пошуки увінчались успіхом — у 1991 році створено першу стабілізовану голівку для відео- та кінокамер. Тоді ж на базі експериментальної лабораторії кіностудії імені Довженка сконструювали надлегкий кран заввишки 21 метр.
У 1990 році винахідник створює кооператив «Фільмотехнік». Сьогодні у штаті однойменної компанії з головним офісом у Києві працює кілька десятків людей, фірма має представництва у США, Росії, Канаді, Англії, Голландії, Франції, ОАЕ, Норвегії та Японії. Буквально за рік, у 1991 році, компанія представила свою розробку на виставці у Нью-Йорку. Тодішня американська преса вважала винахід успіхом російських космічних технологій, не вдаючись у тонкощі походження винахідника. Кран назвали «Російська рука». У згадуваній розмові з «Днем» Кокуш зазначає, що вважає таку назву дещо несправедливою, адже розробка, по суті, була російсько-українським симбіозом. Для просування техніки на американському ринку українська компанія почала співробітництво з американською фірмою з прокату кінообладнання. Світове визнання прийшло у 2006 році: компанія отримала два інженерно-технічні «Оскари» від Американської кіноакадемії мистецтв. Як вважає сам Кокуш, ця нагорода, по суті, не за конкретний винахід, а за ідею, певний напрям у кінотехніці.
На сайті «Фільмотехніки» можна переглянути перелік фільмів, зйомки яких проводились українською апаратурою. Цей список не просто вражає, він неймовірний — понад сто стрічок. Серед найвідоміших — «Titanic», «Taxi», «Ocean’s Twelve», «Mr&Mrs. Smith», «Indiana Jones. Kingdom of the Crystal Skull». Винаходи Кокуша і його команди задіяні у російському кінематографі. Апаратами «Фільмотехніки» знімають музичні події (в тому числі «Євробачення»), спортивні заходи (зокрема Олімпійські ігри у Ванкувері), рекламу практично всіх світових виробників автомобілів, державні свята тощо. Саме тому сьогодні «Фільмотехніка» — це і конструкторське бюро, і логістична діяльність, і менеджмент. Переважну більшість коштів компанія вкладає у нові розробки та саморозвиток.
Успіхи українських винахідників — справа не буденна. Адже історія Анатолія Кокуша засвідчує, що інженер може і повинен досягти успіху саме в Україні, втілюючи власні ідеї і замисли. А значить, варто вкладати гроші у відповідну освіту і технології.
