Український журнал - 1/2008

Все Гаразд?

(Скачати весь номер: 1/2008 [PDF, 3.4 Mb])

Текст: Петро Бачик, Варшава 

Минуло вже п’ять років, відколи в польському інтернеті з’явився перший український портал «Гаразд». Упродовж свого існування він здобув таку популярність, що отримав статус одного з найважливіших українських медіа в країні. Навколо нього створилося своє середовище. Все майже досконало, але Matrix не спить.

Мірко Шумський, співавтор «Гаразду», наголошує, що це не був перший український ресурс у польській мережі. В 1998-му Богдан Сидор запустив «Червоно-чорну сторінку», яка першою чергою робила ставку на інтерактивність, маючи на меті стати форумом для обміну думками та інформацією. Тоді ж працював і сайт тижневика «Наше Слово», що виконував і виконує радше роль електронного архіву. «Червоно-чорна сторінка» пропонувала молодим українцям можливість нових контактів без звиклого з’ясування історичних контекстів та національних питань. «За її кольори я дочекався епітету націонал-соціялістичний ск... син», — згадує сьогодні автор і творець сторінки. «Хоча по суті тут не йшлося про жодний “націонал-соціялізм”, а лише про місце, де молоді українці могли б спілкуватися українською мовою. На “Гаразд” може зайти кожен, і тут не треба нікому нагадувати про ІІ Світову війну, УПА, просити в когось вибачення, або самому прощати», — стверджує Сидор. 

Портал для розпорошеного середовища

Мірко Шумський, який був організатором рейду «Карпати» (щорічних студентських мандрівок, початок яких сягає 70-х), ще тоді вирішив заснувати інтернет-архів цієї акції. Зустріч у мережі двох проектів наштовхнула на думку створити незалежний портал, який міг би стати для розпорошеного середовища центром вільної комунікації. На початку співпраця мала цілком інтернетівський характер, оскільки хлопці контактували виключно через електронну пошту. Головною проблемою для творців нового порталу стало отримання власного сервера з можливістю безкоштовно користуватися інтернетом. Коли з допомогою перемиської транспортної фірми «Хортиця» їм це вдалося, черговим важливим етапом творення сайту стала його назва. «Дискусії щодо назви порталу тривали майже рік. Хотілося, щоб вона впадала у вухо, а до того ж якомога точніше передавала його характер». — Мірко згадує, що проблему десятків пропозицій довелося розв’язувати жеребкуванням. — «Вибрали ми назву веселу, добру, молоду. Таким мав бути і наш байт».Коли 20 лютого 2002-го в мережі з’явився «Гаразд», він отримав підзаголовок «Перший у Польщі український портал». Хоча його автори й усвідомлювали потенціал нового ресурсу, але не сподівалися на масштаб розголосу, який отримали. «Ейфорія!» — одностайно визначають вони настрій, який супроводжував появу сайту. Сайт відвідує кількасот користувачів щодня. Пересічний відвідувач є ліцеїстом, або студентом, зазвичай — мешканцем півночі та заходу країни, рідше — півдня і сходу. Присутні на сайті також гості з Канади, США та Британії — емігранти з Польщі, які намагаються утримувати стосунки з рідним середовищем. Останнім часом помітити можна також зацікавлення сайтом з боку громадян України, зокрема студентів, які прибуваючи до Польщі, шукають контактів. «Гаразд», як його задумали автори, мав стати джерелом суспільно-культурної інформації для української молоді. Портал подає актуальну інформацію про те, що, коли і де діється. Цьому служать інтерактивні сервіси: Новини, Імпрези, Форум, які, до речі, користаються найбільшою популярністю. Дуже цінним є також каталог лінків інших сайтів, що стосуються української тематики. Фактично, завдяки «Гараздові» в Польщі працює інтерактивний суспільно-культурний календар, який раніше був представлений лише останньою сторінкою «Нашого Слова» в доволі консервативній і неатракційній формі. Звісно, був ще й «Український календар», останньо перейменований на «Альманах», але з огляду на періодичність, він посередньо виконував свою роль. 

 

Лінива і фрустрована громада

Творці порталу кажуть, що на форумі «Гаразду» можна спілкуватись на будь-яку тему. Погоджуються також, що улюблена тема гостей «Гараздового» форуму — критика середовища українців у Польщі: «Нашого слова», Об’єднання Українців у Польщі, телевізійної програми «Теленовини». Час від часу сайт замалим не вибухає від гарячих дискусій, скажімо, про спілкування польською мовою, про ставлення до громадських заходів, чи рівень якогось концерту. Та чи свідчить це, що портал здатен формувати суспільну думку? Богдан Сидор переконаний, що гараздівський форум віддзеркалює стан духу громади. Він вважає, що існує прямий зв’язок між критичним налаштуванням людей і їхньою активністю на форумі. Затишшя на сайті означає стагнацію в середовищі, а велелюдність полеміки — свідчить про зацікавлення якоюсь живою проблемою. Якщо це справді так, то доводиться констатувати, що українська громада в Польщі достатньо лінива і фрустрована. Адже форум не презентує по-справжньому критичного аналізу суспільних проблем дописувачами (що переважно задовольняються рефлексіями в максимально лаконічному вислові), а більшість гострих дискусій та інцидентів свідчить лише про те, що молодь реагує на болючі проблеми різко полемічно, однак часто беззмістовно. Спробою надати в «Гаразді» простір для альтернативних способів вислову було створення розділу Думайте, читайте — для публікації розлогіших, письмових форм. Доводиться, на жаль, констатувати, що це не найпродуктивніша ідея для зміцнення авторитету сайту. Непокоїть відсутність знаних прізвищ та актуальних тем. З’являється враження випадковості. Подібно і розділ Камо ґрядеші, Україно не викликає довіри, а публіковані там статті з мюнхенського журналу «Християнська Україна» — не адекватні подіям в Україні. Про репрезентацію місцевої української думки годі й згадувати. А шкода, бо популярність порталу, сама впізнаваність бренду «Гаразд» уповноважують до масштабнішої ролі у відображенні та формуванні світогляду користувачів. Адміністраторам сайту могла б придатися фахова допомога, наприклад, з боку «Нашого Слова», але, як каже Сидор, портал не отримав від редакції згоди на використання чи передрук газетних матеріалів. І це, здається, найповажніше питання для порталу на початку його другої п’ятирічки.  Змін нема, а мережа не спить«Гаразд» потягнув за собою розвиток української мережі в Польщі. Це безсумнівно. Не лише своїм прикладом, але і тим, що надає свій сервер для незалежних проектів, які вже декілька років вільно виростають в інтернеті. Фактично, саме зараз твориться щось на кшталт «українського Інтернет-середовища». Однак разом із ростом популярності мережі, збільшуються вимоги, і з’являється контестація. Найчастіше чути закиди, що творці порталу неефективно використовують його потенціал. «Від понад двох років сторінка майже не змінилася. Після 2006-го очікувалися зміни, але поки що — цвинтар. Нічого не діється!» — Петро Потребка, творець сайту перемиського відділу Об’єднання Українців у Польщі (oupper.harazd.net), не приховує здивування, що портал не працює над інтерфейсом і пропонує нічого нового. «Може хтось врешті візьметься за зміни!» — додає Петро. Спробою змін були і створення рубрики Гаразд музика безперестанку (музичного гіт-параду, реалізованого спільно з Радіо Ольштин) чи запровадження фотосервісу, однак розвиток інтернет-середовища — це також і функціонування в умовах конкуренції. Портал, хоч і визнаний лідером, втратив у мережі монополію на тематику, якою займався. Так, масову популярність здобув, наприклад, сайт Znimky.net, який презентує світлини та відеозаписи з суспільних заходів. Власні сайти відкривають відділи ОУП, музичні гурти, часописи.

Автори «Гаразду» не перестають думати над змінами, і мають вже декілька цікавих задумів. Як от, наприклад пропозиція для всіх охочих відкрити на сервері власну, приватну сторінку, з перспективою (у випадку успішного функціонування), перерости в офіційний сервіс «Гаразду». «Гаразд» постійно працює, але працює і мережа. Мatrix не спить. Інтернет-середовище змінюється безперервно і за користувачів треба боротися — часи партизанщини давно минули.