Український журнал - 5/2015

Галицький паломник

Текст: Отець Олег Кіндій, священик церкви св. Володимира і Ольги, заступник декана з міжнародних зв’язків філософсько-богословського факультету УКУ

Митрополит Андрей Шептицький був людиною, яка в своєму житті багато що шукала і багато чого знайшла. Він зайняв дуже важливу позицію в Українській Греко-Католицькій Церкві, і свій внутрішній динамізм зміг передати на різні виміри життя. Його вклад є неоціненним для переосмислення ідентичності Церкви та відновлення питань: хто ми є? хто такі українці? хто такі східні католики?
У 1906 році Митрополит зібрав похід на кораблях та вирушив до Єрусалиму, Палестини та Вифлеєма разом із багатьма українцями (500 осіб), щоб побачити витоки християнства. То був шлях першого галицького паломництва до Святої Землі.
В західноєвропейському контексті він був людиною з великою соціальною візією і його погляди на людину виходили за межі конфесійності: Митрополит дивився не лише на українця греко-католика, а й на українського православного (багатьом православним він допоміг здобути вищу освіту).
У своїй візії Андрей Шептицький дивиться і на євреїв: він мав особисті тісні зв’язки з рабинами. А в часи німецької окупації сам ініціював зустрічі з рабинами задля порятунку їхніх дітей чи Тори. У цьому найбільше виражається глибина його людської солідарності.