Український журнал - 4/2008
Фіктивні шлюби чехів у Донецьку
(Скачати весь номер: 4/2008 [PDF, 2 Mb])
Текст: Ленка Віх, Прага Кілька тижнів тому чеський суд вперше в сучасній історії прийняв обвинувальний вирок у справі фіктивного шлюбу. На три місяці умовно із річним випробним терміном засудили двадцятип’ятилітню чешку, яка за винагороду 1000 фунтів взяла шлюб із громадянином Пакистану. Цікаво, що двоє цілком незнайомих людей зареєстрували свій фіктивний шлюб в українському Донецьку. Причина вибору проста. Україна — найближча країна до ЧР, в яку громадяни Пакистану можуть без особливих перешкод потрапити. Відразу після шлюбу пакистанець зажадав у консульстві ЧР візу для в’їзду на територію ЧР на підставі об’єднання сім’ї, яку отримав без проблем і з якою міг вже спокійно виїхати у Чехію. Вже тут, у відділі поліції для іноземців, він подав заяву на тривале перебування. Адже саме з цією метою він і укладав шлюб, так само, як багато інших іноземців до нього. Але цього разу історія отримала цілком інший розвиток. Молодята не зауважили, що за цей час у Чехії дещо змінилися правила гри і, передусім, закони. Поліція дуже швидко з’ясувала, що подружжя разом не живе і робити цього не збирається. В результаті чешку було засуджено, а пакистанця — депортовано. Та на цьому справа не закінчилася. Цікаво, що, оскільки шлюб було укладено в Україні, чеський суд анулювати його не міг. Так що подружжя наразі дійсне і залежатиме лише від українських інституцій, як вони до цього поставляться. Ще до середини минулого року укладання фіктивного шлюбу для чеського громадянина не було пов’язане з жодним ризиком. В найгіршому випадку — фіктивного нареченого чи наречену могли депортувати. Але з 12 липня минулого року допомога у необґрунтованому (незаконному) перебуванні на території ЧР вважається карною справою і підлягає покаранню. До того часу суди і поліція ставилися до фіктивних шлюбів досить поблажливо. Ніхто не перевіряв, чи подружжя живе разом, тим більше, ніхто не питав, — як у голлівудському фільмі «Зелена карта», — якою косметикою користується жінка чи чоловік. Хоча про фіктивні шлюби і пов’язані з ними незаконні перебування на території знали всі. Часто траплялися дуже кумедні ситуації. Про одну з них мені розповідав знайомий суддя. Відомий місцевий бомж хотів після певного часу (читай: після отримання права на тривале перебування) розлучитися зі своєю в’єтнамською дружиною, але оскільки її ніколи не бачив і не знав її імені, то у заяві про розлучення зажадав у суду розлучити його... з його тестем. У чому суд, звичайно, допомогти йому не міг.Декому фіктивний шлюб ускладнив життя значно більше, ніж могли собі раніше уявити. І мабуть, дуже пошкодували, що не зачекали п’ять років і не отримали право на тривале перебуваня легально, а захотіли його отримати швидше і «простіше». Як, наприклад, у випадку елегантного і ерудованого синьоокого громадянина Росії, який після трьох років такого шлюбу також захотів розлучитися із громадянкою ЧР ромської національності. Та розлучення ускладнилося, оскільки у судовому залі цей пан вперше довідався, що під час шлюбу дружина йому народила двох карооких дітей. А за чинними законами, саме він був їхнім батьком — так одноразова оплата за допомогу при отриманні легального статусу після розлучення перетворилася на регулярну щомісячну і на двох дітей. Із часткою іронії можна сказати, що якби новий закон діяв вже у його випадку, то він би охороняв не лише Чеську Республіку, але частково також і незаконно перебуваючих на її території іноземців. Принаймні від аліментів.До речі, діти — наступна можливість отримати дозвіл на тривале перебування. Поширений передусім між в’єтнамською громадою. Іноземець визнає, що він є батьком якоїсь дитини і на підставі цього має право на таке ж об’єднання сім’ї. А довести, що він не є біологічним батьком дитини можна лише на основі аналізу ДНК, якого без дозволу задіяних осіб робити не можна. Та й, зрештою, закон у цьому випадку зважає передусім на дитину, для якої не так важливо, чи в неї біологічний чи адоптивний батько. Головне, аби хтось про неї піклувався. Цікаво, як з цим боротиметься поліція і закони ЧР?
