Український журнал - 9/2008

Відкладемо на завтра вирішення проблеми зміни клімату?

(Скачати весь номер: 9/2008 [PDF, 2.6 Mb])

Текст: Ірина Ставчук, Національний екологічний центр України, Київ

 

Цього літа в українських новинах постійно лунають тривожні повідомлення: в червні Львівською областю пройшов сильний буревій, зруйнувавши будинки, інфраструктуру та забравши людські життя; в серпні було затоплено тисячі будинків на Західній Україні внаслідок тривалих дощів, загинули люди; тепер

на півдні та півночі бушують лісові пожежі.

 

 

Люди кажуть, що „природа збожеволіла“. Співробітники Міністерства надзвичайних ситуацій визнають, що однією з причин є глобальні зміни клімату. Як же пов’язані екстремальні природні лиха з глобальним потеплінням та чи можна запобігти цьому в майбутньому? Спостереження вчених за змінами клімату свідчать, що за останні 50років середня температура на планеті піднялася на 0,7°С. На перший погляд це здається незначною зміною, бо ми звикли, що погода часто міняється. Але насправді середня температура на Землі була сталою протягом останніх століть і для кліматичної системи планети такі зміни спричиняють серйозні наслідки.11 з останніх 12 років (1995–2006) були зафіксовані, як найтеплішіз початку вимірювання температури (1850). Рівень Світового океану почав зростати з 1960-х років і до 2007 року піднявся на 0,17 метри. Супутникові дані свідчать, що арктичні льодовики тануть зі швидкістю 2,7 % в десятиріччя, з таненням влітку до 7,4 %. Це все прояви змін, що вже відбуваються. По всьому світі на одних територіях зафіксовано посилення засухта подовження їхньої тривалості, на інших – більшу кількість й інтенсивність опадів та затоплення. В океанах також зафіксовано збільшення інтенсивності тропічних циклонів та ураганів. В Україні, за даними Міністерства надзвичайних ситуацій, за 2001–2005 роки кількість та масштабність природних стихійних лих збільшилася майже вдвічі в порівнянні з кінцем минулого сторіччя. Вчені, що входять до міжнародної групи при ООН по вивченню змінклімату, впевнені, що основною причиною змін у глобальній кліматичній системі є саме збільшення концентрації парникових газів у атмосфері. Накопичуючись, вони втримують більше тепла в атмосфері. Спрацьовує ефект парника – сонячне світло проходитькрізь скло, але затримується всередині парника, нагріваючи повітря.Основними джерелами парникових газів є спалювання газу, нафти тавугілля в енергетиці, промисловості та транспорті. За останнє сторіччя концентрація парникових газів у атмосфері збільшилася на 35 %. Сьогоднішня концентрація СО2 в атмосфері є найбільшою за останні 650 000 років.

 

Прогнози наслідків зміни клімату в Центральній та Східній Європі

Глобальна зміна клімату не асоціюється в пересічних людей з місцевими проблемами, але якщо викиди парникових газів будуть продовжуватися без обмежень, то вже до кінця сторіччя умови життя скрізь на планеті кардинально зміняться. Для країн Центральної та Східної Європи прогнозується збільшення кількості та масштабності екстремальних природних явищ, таких, як буревії, шторми, сильні зливи, засухи, теплові хвилі. Це буде призводити до значних руйнувань будівель та інфраструктури. Підвищення температури триватиме. В Україні до кінця сторіччя середня температура влітку буде +24...+25°С (зараз +18...+19°С),взимку – +2...+4°С (зараз -3...-5°С). При цьому збільшуватимуться різкі коливання температур від дуже високих до низьких. Внаслідок кліматичних змін флора та фауна буде переміщатися в бік полюсів. В Україні клімат південних та східних областей набуватиме ознак напівпустелі (зараз це степи), в той час, як північні області набуватимуть ознак степу (зараз лісостеп). За таких швидких змін у кліматичних умовах багато рослин не встигнуть адаптуватисяі будуть приречені на вимирання та зникнення.

 

А питна вода?

Ще одна проблема – це забезпеченість питною водою. Прогнозується, що кількість опадів у більшості регіонів улітку зменшиться на 35-40 %, взимку зменшиться на 20 %. Річний стік річок до кінця сторіччя може зменшитися на 10-20 %, а у південних та східних регіонах Європи – навіть до 50 %. Як наслідок – зниження врожайності в сільському господарстві та необхідність переходу на інші культури та технології вирощування. Через підняття рівня Світового океану морські прибережні території, що лежать низько над рівнем моря, можуть бути затопленими, а сильні шторми є загрозою для існуючої інфраструктури. Наприклад, в Одесі є місця, розташовані 5 метрів нижче рівня моря, тому місто входить до переліку портів світу, що можуть значно постраждативід зміни клімату. Вже до кінця сторіччя до 3 млрд. людей по всій планеті потерпатимуть від нестачі питної води, 100 млн. людей страждатимуть від щорічного затоплення прибережних територій. Тому в Україну й в інші країни середніх та північних широт можуть почати мігрувати люди з територій, які стануть непридатними для проживання. Це переважно країни Африки, Азії, малі острівні держави.

 

Необхідно знижувати викиди парникових газів

Попередженням негативних наслідків зміни клімату є поступове скорочення викидів парникових газів. Наступного року в Копенгагені планується прийняття наступної міжнародної угоди про скорочення викидів парникових газів, яка почне діяти одразу після завершення першого періоду дії Кіотського протоколу. В рамках нової угоди країни повинні взяти на себе значно більші зобов’язання по скоро-ченню викидів, ніж це було в перший період дії Кіотського протоколу. Скорочення викидів повинні бути на такому рівні, щоб обсяги світових викидів парникових газів почали знижуватися з 2015 року і скоротилися вдвічі, в порівнянні з 2000 роком, до 2050 року. Для групи індустріально розвинених країн потрібно знизити викиди парникових газів на 25-40 % від рівня 1990 року до 2020 року та на60-80 % – до 2050-го. Колишній провідний економіст Світового Банку, а зараз радник прем’єр-міністра Великобританії Ніколас Стерн порахував, що за існуючими вже сьогодні технологіями, для попередження зміни клімату необхідно витрачати до 1% світового ВВП на рік. Натомість бездіяльність призведе до втрати світового ВВП до 5-20 % щорічно. Українські екологічні організації стверджують, що для України заходи боротьби зі зміною клімату є необхідними в будь-якому разі. В першу чергу, запровадження енергозбереження та поступовий перехід на відновлювані джерела енергії будуть сприяти енергонезалежності країни. Україна імпортує більшість енергоресурсів, але використовує їх неефективно. Україна – друга в світі за обсягами використання енергії на одиницю ВВП. Лише в Конго промисловість є ще більш енергоємною.

Енергозбереження також сприятиме покращенню конкурентоспроможності українських підприємств. Зменшення викидів парникових газів є також позитивним для населення,адже при зменшенні спалювання палива зменшуються викиди інших забруднюючих речовин в повітря. А економія енергії в побуті ще й зберігає кошти. Громадські організації вимагають, щоб уряд цілеспрямовано взяв курс на стабілізацію викидів парникових газів до 2020 року. Тобто утримання рівня викидів 2006 року до 2020 року з подальшим скороченням у майбутньому. Ми повинні реагувати на зміни, що вже відбуваються в природі, і робити все можливе вже сьогодні, щоб не дочекатися, коли буде занадто пізно.