Український журнал - 9/2008
7 „проблемних“ природних чудес України
(Скачати весь номер: 9/2008 [PDF, 2.6 Mb])Текст: Олексій Василюк, Євгенія Прекрасна, НЕЦУ, Київ
Кожному п’ятому природному об’єкту в Україні, який номінувався в конкурсі „7 природних чудес України“ загрожує небезпека знищення. Для деяких номінантів загроза актуальна вже далеко не перший рік. Спільно з громадськими природоохоронними організаціями, оргкомітет конкурсу планує розпочати Всеукраїнську кампанію порятунку 100 найцінніших природних куточків країни.
З 31 жовтня 2007 року по 21 серпня 2008 року в Україні тривав Все-український конкурс „7 природних чудес України“, ініційований відомим громадським та політичним діячем Миколою Томенком. Метою конкурсу є привернення уваги до природних об’єктів України, які можуть зацікавити не лише українського, а й закордонного туриста.Серед номінантів на привабливий статус „природного чуда“ - гори,печери, лісові та вулканічні масиви, озера, річки, видатні дерева та багато іншого. На початку конкурсу, кожна з областей номінувала власні об’єкти. І вже 7 лютого 2008 року з усієї України було відібрано 100 об’єктів-кандидатів. Шляхом інтернет-голосування, що відбувалось до 7 липня, із 100 претендентів було вибрано 21 об’єкт,серед яких і визначено переможців. Ними стали Національні природні парки „Подільські Товтри“ та „Синевир“, Дністровський канйон, Оптимістична печера, Буковинські водоспади, Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент та перлина степовї України – регіональний ландшафтний парк „Гранитно-Степове Побужжя“.Переглянувши перелік номінантів конкурсу, представники громадських організацій, які не перший рік займаються охороною природних скарбів України, зробили тривожне відкриття. Багато унікальних природних об’єктів, що входять до складу ста претендентів на звання „природних чудес України“, давно привертають увагу природоохоронців. На жаль, це відбувається нетільки через їхню виняткову природну та естетичну цінність, а ще й тому, що багато з номінантів знаходяться в небезпеці. Так, загроза знищення нависла над кожним п’ятим із 100 та над кожним третім із 21 обраного об’єктапретендента. В деяких випадках ця загроза настільки відчутна, що вже до дня оголошення результатів конкурсу окремі об’єкти можуть припинити своє існування. Наприклад, острів Гард, що знаходиться в каньйоні р. Південний Буг, уже зараз атоплений водами Олександрівського водосховища, яке заповнюється для сумнівних у наш час потреб енергетики. У зв’язку з цим Національний екологічний центр України (НЕЦУ) звернувся до оргкомітету конкурсу з пропозицією перетворити сам конкурс на Всеукраїнську кампанію порятунку всіх „природних чудес“. Говорячи про природну цінність всіх об’єктів-претендентів, не можна замовчувати інформацію про загрози, що заважають їхньому збереженню. Очевидно, що найкрасивіші природні куточки найбільше притягують забудову та інші негаразди, адже багато хто прагне одноосібно заволодіти ними або ж заробити на них гроші. Зараз конкурс є свого роду шансом підняти обговорення проблем кожного з цих дійсно найкращих куточків країни на Всеукраїнський рівень. Саме це і стало основною думкою звернення до Миколи Томенка. Зі свого боку НЕЦУ та інші громадські організації висловили готовність надати цій кампанії всі багаторічні напрацювання та матеріали щодо кожного з окремих випадків та залучити своїх експертів. На прес-конференції, що відбулася 21 липня в Києві, голова НЕЦУ Ігор Сіренко зазначив, що „Принаймні ці 100 найцінніших об’єктів мають бути збережені на 100 відсотків“. Після звернення природоохоронців Микола Томенко оприлюднив заяву, в якій повністю погодився з надісланими йому пропозиціями. Крім того, від себе оргкомітет конкурсу зобов’язався провести спільний круглий стіл за участі Міністерства охорони навколишнього природногосередовища України (Мінприроди) та громадських організацій. З цією ініціативою Микола Томенко вже звернувся до Мінприроди. Після прес-конференції до природоохоронців почали звертатись люди з усіх куточків України і повідомляти, що номінанти з їхніх регіонів також мають проблеми. Тож вимальовується така ситуація, що незабаром нам усім доведеться рятувати щонайменше половину „природних чудес“. Об’єкти-претенденти на звання „7 природних чудес України“, яким загрожує знищення (Топ-7).
1. Жуків острів, м.Київ
Входить до сотні претендентів. У 1999 році на цій місцевості площеюв 1630 гектарів було створено ландшафтний заказник „Острів Жуків“. Таким чином „Острів Жуків“ став найбільшим заказником Києва. Але він визначний не лише своїм розміром – тут ростуть вікові дуби, яких в Україні залишилось зовсім мало, мешкають рідкісні види тварин, такі, як горностай та орлан-білохвіст. У 2007 році Київська міська рада скоротила площу заказника до 196 га, а решту земель вилучила з його складу і роздала під забудову елітними маєтками. Наразі тривають кілька судових процесів проти цих рішень, але жоден з них поки не дійшов логічного завершення. Тож кожен наступний день може стати днем, коли на Жуковому острові почнуть пиляти дерева і копати котловани під будинки.
2. Гранітно-степове Побужжя
Регіональний ландшафтний парк „Гранітно-степове Побужжя“ на Миколаївщині входить до 21 претендента на номінацію „7 природних чудес України“. На його території знаходяться три природні об’єкти, учасники конкурсу. Це „Бузькі пороги“, „Перлина Побужжя“, Урочище „Гард“. Вже багато років триває боротьба з боку громадськості, науковців і всіх свідомих українців проти затоплення цієї місцевості, що не має аналогів у світі, Олександрівським водосховищем Ташлицької гідроакумулюючої станції. Вже зараз значна частина острова Гард – останньої козацької столиці і цінного археологічного об’єкту – знаходиться під водою.
3. Унікальний півострів Кінбурнська коса“,
Миколаївська область
На півострові розташований одной менний регіональний ландшафтний парк (РЛП) – одна з найцінніших заповідних територій України. Це також і ключова територія для більшості мігруючих птахів Європи, чиї сезонні перелети відбуваються вздовж р. Дніпро. Вже не один рік тут триває напружена боротьба за створення національного природного парку. Натомість чиновники Миколаївської області, підрахувавши вартість тутешньої землі (а косає останньою незабудованою частиною чорноморського узбережжя), планують її забудову. Минулого року, під виглядом затвердження меж населених пунктів, розташованих тут, від РЛП було відлучено частину земель. Реакція на це рішення з боку громадськості була досить однозначною: наразі триває судовий процес. А тим часом підприємці теж не гають часу, і вже планується забудова відчужених ділянок.
4. Дунайський біосферний заповідник,
Одеська областьДунайський біосферний заповідник, частина міжнародного біосферного резервату, – одна з найважливіших територій для європейських птахів. У цьому випадку природоохоронній громадськості довелось об’єднати свої зусилля у запеклій боротьбі проти сумнозвісного будівництва суднохідного каналу Дунай–Чорне море через гирло Бистре. Але канал було таки збудовано. Зовсім скоро очевидним фактом стала його економічна недоцільність для України, але щороку гирло продовжують поглиблювати й надалі, згубно впливаючи на природу Дунайського біосферного заповідника. Крім того, противники заповідника не дають спокою адміністрації та охороні заповідника, на яку регулярно відбуваються напади і навіть спроби скасувати заповідник та вилучити його землю для інших потреб. Доказом того, що доля Дунайського біосферного заповідника знаходиться на вістрі ножа, є хоча б те, що 21 липня, під час проведення пресконференції з приводу „проблемних природних чудес“, щодо цієї ділянки тривали два судові засідання.
5. Деснянська оболонь. Річка Десна (Київська, Чернігівська області)
Oстання велика рівнинна річка України, що залишилась незарегульованою та зберегла у природному стані заплаву. НЕЦУ ініціював створення Національного природного парку „Подесіння“ в межах усієї збереженої заплави р. Десна у Київській та Чернігівській областях. Але мальовничі краєвиди заплави р. Десна наразі поступово псуються будівництвом котеджів. Дедалі частіше тут починаютьнові будівництва. Крім цього, саме тут розташоване і найбільше в Україні самозахоплення природних земель (17 гектарів), проти якого вже понад півроку ведеться боротьба контролюючих органів всіх рівнів. Ідея створити тут національний природний парк наразі підтримана всіма державними структурами, від місцевих рад до Секретаріату Президента України. Вже є навіть спеціальне рішення комітету Верховної Ради України. Єдині ж, для кого ідея створення тут національного парку стоїть як кістка в горлі, – землевласники.
6. Озеро Синевир, Закарпатська область
Не можна мовчати і про проблеми найбільшого озера Закарпаття. Саме зараз на території національного природного парку, до якого входить Синевир, неподалік самого озера, ведеться будівництво невідомих об’єктів. Відомо, що будівництво здійснюється самозахопленням, без погоджень і правовстановлюючих документів на землю. Втім, роботи й досі не зупинені, хоча проводяться вже більш як місяць.7. Балаклавська бухта з мисами Айя і Фіолент, м. Севастополь
Територія, що розглядається конкурсом, незабаром має стати заказником „Караньський“, про це навіть прийняті відповідні рішення. Водночас, генеральним планом міста тут передбачено спорудження колосального рекреаційного центру, що знищитьдачами і готелями всю тутешню неповторну природу. В Севастополі проти проектів забудови проводяться масові акції протесту, але ніхто не прислухається до думки громадян.
Зрозуміла річ, що це лише декілька названих із усіх проблемних об’єктів. Перелік можна ще довго продовжувати...
