УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Український журнал - 7/2007

Купальська ніч — чарівна ніч

(Скачати весь номер: 7/2007 [PDF, 3.7 Mb])

Текст: Валентина Люля, Прага

 

Науковці повідомили вже давно — папороть не має цвіту. Шукай ти цвіт, не шукай, але папороть від цього цвісти не почне. Та попри все, щороку 7 липня багато хто все ж йде в Купальську ніч шукати цвіт папороті.

Свято Івана Купала — це симбіоз язичницького Купала, свята літнього сонцевороту, коли сонце повертало з літа на зиму, та християнського народження Іоана Хрестителя Предтечі.

На Івана Купала збирають лікарські рослини, бо за повір’ям, тільки в цю ніч вони мають найбільшу цілющу силу, або зранку із купальською росою. Цією росою дівчата вмиваються, щоб бути гарними та здоровими. На Івана Купала люди йдуть до лісу шукати цвіт папороті. Хто знайде цей цвіт, буде розуміти мову всього живого, а ще зможе віднайти скарб. Тільки цвіт папороті знайти нелегко, а той, хто знайде, ще мусить вберегти його від чорта, який усілякими способами буде намагатися відібрати його і зашкодити шукачеві. Хто ж знайшов цвіт папороті, то йдучи додому, ні в якому випадку не може озиратися назад, бо чорт зробить все, щоб квітку відібрати. Хто озирнеться — впаде відразу мертвим.

На Івана Купала і відьми можуть зашкодити людям. У цю ніч господині давали телят до корів, щоб ті виссали молоко, аби відьма не видоїла корову.

На Івана Купала дівчата та хлопці готують опудала Купала та Морени. За язичнцьких часів Купало був богом землобства, тому йому приносили в жертву хліб. А Морена або Мара (Марина) — богиня зимового холоду та голоду. Хлопці робили Купала, а дівчата Морену. Вони прикрашали гілки вінками, стрічками, свічками. Потім хлопці та дівчата співали та танцювали навколо Купала та Морени: «Кругом Мариноньки ходили дівоньки».

Ввечері, напередодні купальської ночі, хлопці розривали Морену на шматки та кидали їх у воду. Згодом топили й Купала. В деяких регіонах України Купала та Морену не топили, а палили.

Існує повір’я, що на Купала вода та вогонь мають цілющу силу. Вогнище було головним атрибутом свята. Усі стрибали через вогнище, щоб очиститися від злого, бути здоровим. Господині палили в купальському вогні одяг хворих дітей, щоб разом із вбранням згоріли і хвороби.

В деяких регіонах існують повір’я, що в купальську ніч купатися не можна, бо Купала втопить або русалки, що в цю ніч у воді водиться всяка нечисть, яка тільки й пильнує, щоб вхопити душу.

Шлюбне ворожіння є одним із найважливіших елементів свята. Молоді хлопці та дівчата скакали через вогонь, взявшись за руки — якщо перестрибнуть, не роз’єднавши рук, то ця пара одружиться, якщо роз’єднають руки — то ні. Дівчата плели вінки та пускали їх за водою. У вінки встромлялися свічки і дівчата пильнували — якщо вінок пливе і свічка не гасне, то дівчина скоро вийде заміж, якщо вінок поплив далеко, то дівчина одружиться в тій стороні, якщо вінок крутиться на місці, то весілля буде ще нескоро, а якщо вінок потоне, то дівчина не вийде заміж взагалі.

Парубки також хотіли знати, з ким одружаться, тому намагалися зловити вінки тих дівчат, які були їхніми подругами. Якщо вдалося, пара буде разом.

Сьогодні свято Купала святкують майже всі слов’янські народи, прибалти, німці. Це свято прийшло з глибини віків і дає нам можливість доторкнутися до чарівного.

Український журнал