Український журнал - 9/2008
Для китів настануть кращі часи?
(Скачати весь номер: 9/2008 [PDF, 2.6 Mb])Текст: Мартін Клоубек, Прага
Щороку китобійна флотилія японського риболовного агентства виходить у Південний океан для того, щоб знову виловити сотні китів у китовому заповіднику. Буцімто з науковою метою. Насправді ж йдеться про досить погано замасковане комерційне китоловство, на яке, окрім всього іншого, виділяються і державні дотації.
Впродовж останнього століття комерційне китоловство винищило більшість популяції китів по цілому світі. За деякими оцінками, від 1925 р., коли в море вийшло перше китобійне судно, до 1975 р. було вбито більше ніж 1,5 млн. цих ссавців. Китобійний промисел, який спричинив кризу, відмовлявся від будьякого обмеження своєї діяльності, незважаючи на те, що деякі види китів вже опинились на межі винищення. Міжнародна китобійна комісія (МКК), орган, що займається регулюванням вилову китів, опинилась під тиском світової громадськості та у 1986 р. оголосила всесвітній мораторій на комерційний вилов китів. Після цього сім із дев’яти китоловних країн до 1990 р. припинили свою китобійну діяльність. Утім, Норвегія та Японія скористалися кількома пробілами у забороні і дотепер продовжують займатися комерційним китоловством. Японія ловить китів під виглядом „наукових досліджень“, незважаючи на те, що китове м’ясо потім із прибутком продається на базарах. Способи вбивання, до того ж, далеко не відповідають стандартам, становленим для убою господарських тварин. Протягом останніх років обидві держави агресивно домагаються повної відміни мораторію на вилов. Особливо Японія активно веде „китову дипломатію“, купуючи голоси країн, що розвиваються (Бенін, Габон, Тувалу і Науру), які їй мають домогти у лобіюванні власних інтересів на ґрунті МКК.
Гарпуни – не єдина небезпека
При цьому китам загрожує не тільки вилов. Завдяки людській діяльності, стан океанів та морів за останнє півстоліття радикально змінився. Зміни клімату, зменшення озонового шару, токсичне забруднення та надмірне риболовство загрожують цілісності екосистеми в океанах, зокрема планктону, тобто організмам, які лежать в основі всіх океанських харчових ланцюгів. Дуже небезпечним є також розповсюдження пестицидів ДДТ та поліхлорованих дифенілів, які можуть викликати розлад функції розмноження та ослаблення імунної системи китів. Жир китів з деяких регіонів є настільки контамінований, що його можна класифікувати як токсичні відходи! Фахівців непокоїть також шум, який спричиняє морський транспорт, пошуки нафти, газу та інших видів сировини. Все це може порушити нормальну поведінку китів, вигнати ссавців з їхніх місць, втрутитись у їхню комунікацію та вплинути на успішність процесу розмноження, який у китів відбувається дуже повільно.
Заповідник: японській науці вступ заборонено
Дивно, як такі розвинуті країни, як Японія, Норвегія, і останнім часом Ісландія, які не потребують ані м’яса, ані жиру китів для свого життя, є охочими за допомогою дипломатичних та фінансових важелів підтримувати партикулярні інтереси китобійного промислу, з яким пов’язана лише невелика група людей. Японія, яка виловлює найбільшу кількість китів, при кожному виході в море своєї китоловної флотилії потрапляє перед світовою громадськістю у конфузну ситуацію, прикидаючись, що вилов у кількості багатьох сотень китів їм потрібен для наукових цілей. При цьому науковці у цілому світі можуть досліджувати китів і без завдавання їм шкоди. За допомогою даних із супутників та аналізу ДНК, отриманої від живих ссавців,можна досягти набагато комплексніших результатів, ніж розтином трупів. Винищення китів є непридатним методом для вивчення поведінки ссавців, тобто галузі, яка науковців цікавить більше всього. Тому нікого не дивує, що японські „дослідження“ за багато років свого існування не принесли практично жодних результатів, і сама МКК їх визнала безцільними. Щороку японська флотилія вирушає далеко на південь, через увесь Тихий океан, до вод Антарктиди. На перший погляд такий далекий шлях здається абсурдним, однак мотив зрозумілий. Три чверті всієї популяції китів знаходяться у південній півкулі, а китобі
Тиск збільшується
У 1994 р., коли був оголошений китовий заповідник у Південному океані, Японія реагувала збільшенням квоти вилову на 100 китів.У 2005 р. Японія представила контроверзійний план підвищення квоти вилову смугастиків малих у два рази, а також доповнення до меню фінвалів та горбатих китів, що знаходяться під загрозою зникнення. Однак відбулась ціла серія протестів громадськості та дипломатичний тиск багатьох країн світу (зокрема, з боку СШАта Австралії), тому в 2007 р. Японія повідомила про тимчасове припинення планів забою 50 горбатих китів у наступному сезоні. У грудні 2007 р. коаліція 31 країни надіслала дипломатичний демарш, засуджуючи комерційне китоловство. Від того часу япон-ський уряд проявляє певні ознаки занепокоєння. Японський прем’єру січні 2008 р. був навіть вимушений захищати позицію Японії в парламенті. У травні 2008 р. було викрито величезний скандал:найкращі і найдорожчі шматки м’яса китів контрабандою про-возилися на берег, продавалися приватним особам, а гроші відцих торгових операцій прямували до кишень китоловів. Громадська думка починає відвертатись від китобійців, ЗМІ не шкодують критики за витрачання грошей платників податків, що йдуть на підтримку економічно нерентабельного китоловства. Зрушення відбулисьі всередині МКК. Деякі ключові держави змінюють свою позиціюдля того, щоб вирішити патову ситуацію між охоронцями китівта країнами, що хочуть їх ловити. Здається, для китів нарешті настануть кращі часи.
