Український журнал - 2/2009
Зміни будуть лише тоді, коли реформується загальна система політичних взаємин
(Скачати весь номер: 2/2009 [PDF, 1.9 Mb])Текст: Володимир Омельченко,
провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова, Київ
Але якщо детально розбирати закладені параметри, то це, в першу чергу, – визначення базової ціни на природний газ, тарифної ставки на транзит, інших параметрів, коефіцієнтів і так далі, то доводиться визнати, що є певні питання. Принаймні з огляду на те, що базова ціна на російсько-українському кордоні ($450) є все ж завеликою. Бо Польща отримує, наскільки мені відомо, газ за дещо меншою ціною – близько $400, Словаччина – також за меншою. Не враховані в угоді й транспортні витрати по території України. Тому якщо деталізувати, можна сказати, що стратегічно угода правильна, але формалізована таким чином, що виникає дуже багато питань.
Безумовно, імідж України постраждав, як і Росії. Всі сторони програли від цього, в тому числі й Євросоюз. Але я хотів би сказати, що й представники ЄС теж показали себе не з найкращої сторони, оскільки вони проспали цей конфлікт, не змогли ані спрогнозувати, ані попередити, ані вжити якихось заходів. Він був для них, як грім серед ясного неба. Безумовно тут треба теж задуматись і Єврокомісії, і Європарламенту, і взагалі європейським структурам, як прогнозувати подібні ситуації, щоб попереджувати їх за рахунок координації дій з країнами-партнерами ЄС, такими, як Україна.На жаль, дуже великий недолік, коли відсутня єдина енергетична політика. Коли вона роздрібнена, дуже важко проводити одну лінію і координувати різні дії. Я думаю, структури ЄС зрозуміли, що Україна є важливою країною для енергетичної безпеки Європи. Вони повинні створити якісь групи, надати Україні якийсь план інтеграції в енергетичні системи Європи, інакший, ніж той, який є зараз, детальніше аналізувати політичні, економічні події України в різних аспектах. Щоб подібних конфліктів не повторювалось, їх потрібно передбачати, тоді ЄС зможе краще реагувати, ефективніше, ніж це було дотепер.
Гадаю, не виключена ситуація підтримки „Nord Stream“ ЄС. Але єдиної позиції ЄС немає, і в зв’язку з цим я не запевняв би, що „Nord Stream“ буде реалізований на сто відсотків. Але деякі країни у зв’язку з цим конфліктом активізують свою діяльність.Росія далі намагатиметься здійснювати контроль над газотранспортною системою України, поки існує неефективна робота НАК „Нафтогазу“ України. Це непрозора компанія, а її непрозорість у тому, що там дуже низький рівень корпоративного управління. Фактично не працює Наглядова рада. Суспільство не має інформації щодо інвестиційних програм компанії, стратегії. Основні компоненти закриті для суспільства. І компанія перебуває під дуже великим впливом владних структур, нерідко використовується в політичних цілях. І тому вона вразлива для різних груп впливу.
Щодо зростання вартості ціни на газ для населення, треба сказати, що все ж таки населення споживає газ власного видобутку, і тут ціна регулюватиметься лише економічними факторами. Є проблема для теплової енергетики, там ціни можуть зростати швидкими темпами, і там існує проблема девальвації гривні, що відбулась за останні за 3-4 місяці. І в зв’язку з цим уряд змушений буде піднімати ціну на газ для споживачів.
В Україні багато програм, спрямованих на енергозбереження, але ефективність збереження газу низька. Відчутний вплив певних монополій, політичних груп, які не дозволяють розвивати ефективно всі галузі економіки. В умовах сильного адміністративного втручання в економіку і недосконалої правової системи інвесторам складно приходити й займатися витратними проектами. Хоча підвищення цін підштовхне власників впроваджувати провідні технології. Але зміни будуть лише тоді, коли реформується загальна система політичних відносин. Якщо можна заробляти гроші за рахунок впливу на владу, то ніхто вкладати гроші в енергозберігаючу сферу не буде. Поки що це не стало філософією українського бізнесу. Ми знаємо, йде боротьба між кланами та групами, між президентськими та прем’єрськими структурами, тому зараз не до ефективного управління.
